Адрес: 04071 Украина, Киев, Подол, ул. Щекавицкая, 30/39, оф. 4 E-mail: info@primetour.uaТел. +38 (044) 207-12-44Лицензия туроператора АГ №580812Карта сайта

Здание киевского Купеческого собрания (теперь – Национальная филармония Украины). Киев, конец XIX в.
 
+38 (044) 207-12-44
+38 (096) 940-00-00
+38 (099) 550-00-00

Мы поддерживаем
реформы в Украине
и работаем
исключительно через
расчетный счет!
Здание киевского Купеческого собрания (теперь – Национальная филармония Украины). Киев, конец XIX в.
Воскресенье, 17 Декабря 2017

Достопримечательности > Січень – місяць свят

Любові, щастя, радості в Новому році на кожному кроці! 

І щоб турботи – лише приємні,

А почуття – лише взаємні.

 

Ось так, словом, ділом (готуємо кутю, ставимо дідуха та ін.) та магічним актом (кропимо святою водою, запалюємо свічку-трійцю) майже весь січень ми створюємо атмосферу свята. Бо ж прийшли до нас три свята в гості, а останнє свято – Святе Водохреще.

Третє свято, як Різдво та Василь (Старий Новий рік), також має своє надвечір’я і це – останній день колядок. А ще 18 січня перед Водохрещем це Святвечір з голодною кутею. Готують третю й останню кутю різдвяно-новорічних свят. Перед тим, як родина сідає за вечерю господар брав ложку куті, підходив до вікна (іноді прочиняв кватирку) і тричі запрошував Мороза:

- Морозе, Морозе, йди до нас куті їсти! А якщо не йдеш, то не йди ні на жито, ні на пшеницю, ні на всяку пашницю!

Або вийшовши на вулицю, закликав:

- Морозе, Морозе йди до нас вечеряти, та не морозь наших коней, биків, курей, свиней, жита і пшениці! А якщо не йдеш, то йди собі за гори й доли!

В цей вечір і ворожили на долю і примічали погоду: «Як на голодний вечір темно, то вродить гречка».

Вечір 18 січня 2010 був темним: будемо з гречкою на полях, та й взагалі «Будьмо!», адже маємо такі глибинні звичаї, традиції та обряди, таке пісенно-музичне розкішшя.

19 січня – Водохрещі, Водохреще, Йордана, Ордана.

Вважається, що на Водохреще вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх весь рік. Це третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу. З ним пов’язують хрещення у водах річки Іордан Христа і при цьому на Христа зійшов святий дух у вигляді голуба, посланого Богом-Отцем. Але наші традиційні обряди, що злились з християнством, дають можливість зазирнути глибше. В цей день святять, як воду, так і свічку-трійцю. Ще й зараз в карпатських селах зранку чоловіки йдуть до річок чи ставків, вирубають з льоду хреста, ставлять поруч з ополонкою, обливають червоним буряковим квасом; священик виголошую молитву та освячує воду, зануривши в неї срібного хреста. Цей обряд можна побачити і цього року в Києві в Музеї народної архітектури та побуту України 19 січня. Як і в давні часи випускатимуть в повітря голубів та стрілятимуть з рушниць.

З примовляннями проганяють кутю, узвар; дітки спалюють Дідуха, примовляючи: «А Дід’ух йди на теплий дух», бо вже тріщи мороз не тріщи, а минають водохрещи, сонце вже повернуло на літо.

На Йордана (Водохреще) святять і воду і свічку-трійцю. Свічку запалюють, занурюють у воду (вже освячену) і так роблять тричі.
У наших предків цей обряд означав єднання в шлюбі Ора (бога Сонця або Вогню) та Дани (богині Води). Ці священі стихії разом народжують нове життя, рік, нові здобутки.
Звідси – Ордана. Звідси і наш герб – Трійця або Триєдине.

Окропіть оселю, запаліть Трійцю 19 січня.

Наступний день – 20 січня, буде Івана Предтечі, Хрестителя. «Прийшов Іван Предтеча та й забрав свята на плечі. Після Івана Предтечі, хто не робить, того б’ють у плечі» - народ скаже, як завяже. Цим днем закінчувалися зимові святки.

Січень без снігу – літо без хлібу.


Зимова днина така: сюди тінь, туди тінь – та й минув день


Січень,січися, а ти до печі (груби, каміну) тулися


А найкраще, як співав Тризубий Стас: «…до мене, пампушок мій, притулись»