Алла Шевчук – журналіст, спеціально для «Першого екскурсійного бюро».
|
Відроджена споруда стародавньої папірні
|
Про що розповів старий млин
Ще донедавна мало хто цікавився занедбаною спорудою старого водяного млина у райцентрі Радомишль, що на Житомирщині. Тим часом саме завдяки йому Радомишль вписав одну з найяскравіших і найбагатших сторінок у прадавню історію цього краю.
Проте ще донедавна далеко не кожен навіть з місцевих жителів знав про справжню історичну цінність цієї непересічної пам’ятки, а також про те, що саме тут уперше в історії південно-західної Русі було започатковано виробництво паперу. Власне, як свідчить історія, радомишльська папірня дала поштовх розквіту книгодрукування у Києво-Печерській лаврі.
|
Дослідники стверджують: на той час папірня була доволі потужним підприємством, тутешнє виробництво повністю забезпечувало потреби друкарні Києво-Печерської Лаври впродовж XVII-XVIII сторічч. Опікуном папірні і самого містечка був архімандрит Києво-Печерського монастиря Єлисей Плетенецький, про що говориться в панегірику, складеному на його честь О.Миторою і надрукованому в 1618 році: «Не мнєй свєдчит Радомисль, з ним Городок сполнє, як доми в них божії збудувались гойнє».
Можемо пересвідчитися в цьому, перечитуючи сучасника Плетенецького - Захарія Копистенського, а саме проповіді 1618 року, де він констатує: Плетенецький закладає «коштом немалим на подивенє в том краю як річ небувалую» папірню на річці Тетереві під Радомишлем. А Михайло Возняк у своїй «Історії української літератури» пише про архімандрита лаврського, що «першою книжкою з нової друкарні випущено (при кінці 1616 або поч. 1617) "Часословець", перший підручник тодішньої шкільної науки — «яко да исполънится требованіє єже в училищах в православном градЂ КієвЂ и в прочих"».
Українські історики М.Грушевський, І.Крипянкевич, І.Огієнко в своїх історично-дослідницьких працях неодноразово звертаються до історичних подій тієї доби і конкретно згадують про містечко Радомисль (Радомишль) та папірню.
Навколо Радомисльської папірні виникло село, яке дістало назву Папірня і було самостійною адміністративною одиницею аж до 60-х років ХХ століття, коли з’єдналося з Радомишлем і стало його передмістям. А діяльність папірні припадає на період піднесення Радомисля у першій половини ХVII століття. Це пояснюється відродженням православної церкви та релігійно-культурним пробудженням Києва за часів Є. Плетенецького, Й.Борецького та П.Могили.
Папір у радомисльській папірні, як відзначає дослідник Ф. Тітов, не відзначався занадто високою якістю, він був доволі темним, сіруватого відтінку, однак - дуже міцним. Про високу ж продуктивність папірні свідчить те, що лаврська друкарня швидко стала найпродуктивнішою в Україні. Упродовж перших восьми років свого існування вона видала книг більше, ніж їх було надруковано по всій Україні. Видавалася переважно теологічна література та книги для повсякденного церковного вжитку. На кожному книжковому аркуші проглядались філігранні водяні знаки з гербом Єлисея Плетенецького.
У цьому контексті варто зазначити, що діяльність Плетенецького з розбудови церковного та культурного життя українського суспільства в першій чверті ХVII ст. високо цінувалася сучасниками. За словами 3.Копистенського, він був «батьком не тільки для Лаври, але й всього українського народу».
|
Нове життя древньої папірні
На початку 2007 року відома українська родина Богомолець-Шеремєтьєвих придбала у Радомишлі приміщення закинутого старовинного млина, аби створити в ньому музей української домашньої ікони. Детальніше ознайомлення з історією будівлі розкрило й призабуті історичні факти. А саме те, що у 1612 році на цьому місці на гранітній скелі, що омивається річкою Микою, була заснована перша в Центральній Україні паперова фабрика Києво-Печерської лаври. Папірня була зруйнована під час козацьких повстань, а в ХІХ ст. на її руїнах збудували млин.
Власники, як відомо, - люди високоосвічені. Тож вирішили вони відновити історичну справедливість і вдихнути в культурну пам’ятку історії нове життя – відтепер тут розташовуватиметься музей-маєток родини Богомолець-Шеремєтьєвих, за кошти якої відбувається капітальна реконструкція приміщення і прилеглої території.
|
Скульптурна композиція на честь фундатора паперової фабрики архимандрита Єлисея Плетенецького
|
Уже до сьогодні відновлено більше двох тисяч квадратних метрів споруди: вежа і три крила будівлі поступово перетворюються на виставково-культурний центр. В одному з приміщень буде відтворено унікальну технологію ручного виготовлення паперу з рослинної сировини. Невдовзі кожен з гостей музею-маєтку зможе спробувати власноруч виготовити папір за стародавньою технологією.
Відновлена також трапезна з піччю-каміном, завершуються роботи у концертній залі на 150 місць (вона пройшла акустичну експертизу та відповідає найвищим європейським стандартам). Після завершення реставрації у виставкових залах будівлі буде створений перший у світі Музей української домашньої ікони. В його експозиції виставиться унікальна колекція українських домашніх ікон Ольги Богомолець, яка нараховує понад 5 тисяч експонатів, зокрема і старовинні військові карти та раритети часів Козаччини із зібрання Олексія Шереметьєва.
Реконструкція пам’ятки вже обійшлася власникам споруди у понад мільйон гривень. Найбільше утішає те, що в древніх стінах розташовуватиметься не "заїжджий двір" з vіp-номерами чи елітний нічний клуб, а унікальний музейний комплекс, який органічно вписується у старовинні інтер'єри папірні.
У жовтні минулого року на території етнопарку «Радомишльська папірня», так тепер іменується облагороджена меценатами територія колишньої папірні, за ініціативи родини Богомолець-Шеремєтьєвих встановлено пам’ятник фундатору паперової фабрики архимандриту Єлисею Плетенецькому. Його відкриття було приурочене до 385-ї річниці від дня смерті видатного діяча української історії та культури. Церемонію освячення провів предстоятель Української православної церкви Блаженнійший Митрополит Володимир.
Пам’ятник – то робота канадського скульптора Владислава Волосенка, в якому увіковічнено фігуру монаха, що сидить у кам'яному човні зі свічею, а перед ним лежить розгорнута книга. Човен символізує земний шлях людини, який вона має пройти, а розгорнута книга – знання. Скульптурну композицію встановлено при березі річки Міки, яка з обох боків омиває Папірню. Для укріплення цієї унікальної споруди, розміщеної на поверхні водойми, було облаштовано спеціальний фундамент.
Мине ще зовсім небагато часу і етнопарк «Радомишльська папірня» запросить до себе усіх бажаючих торкнутися унікальної культурної пам’ятки із сивої давнини. Але вже й сьогодні, кожен, хто приїздить до Радомишля, має нагоду прогулятися довкола неї, а заодно й помилуватися чудовим довкіллям, познайомитися із сучасними досягненнями містечка - нинішній Радомишль органічно поєднує в собі майже незайману красу поліської природи та сучасні надбання цивілізації.
11.12.2011 Адреса зимних праздников
Михаил КАЛЬНИЦКИЙ, исследователь киевской старины
Специально для «Первого экскурсионного бюро»
Зимой традиционный календарь содержал целую вереницу примечательных дат. Наши предки-киевляне чуть ли не каждые несколько суток могли найти в святцах разнообразные поводы, чтобы отметить текущий день. Достаточно вспомнить: 13 декабря – Андреев день с гаданием на суженого (именно в Киеве на Андрееву гору, по преданию, ступала нога Первозванного апостола). 17 декабря – Варварин день (все помнили, что мощи Великомученицы Варвары хранились в Михайловском Златоверхом монастыре). 19 декабря – Николин день, в честь которого звенели колокола в многочисленных Никольских храмах. И так далее...
04.12.2011 Начало аптекарского дела в Киеве
Евгений СКИБИН, гид-переводчик
Специально для «Первого экскурсионного бюро»
В древности лекарственные средства готовились непосредственно теми, кто занимался здоровьем больных: знахарями, шаманами, колдунами, волхвами, гадалками. Лишь впоследствии произошло отделение и обретение самостоятельности аптек. Опыт наблюдения за больными, данные о лечении травами, лекарственными веществами природного происхождения передавались из поколения в поколение еще со времен Киевской Руси. В древние времена на «торжищах» в «зеленых рядах» знахари продавали лекарственные травы, настойки, амулеты, оказывали медицинскую помощь, давали советы и... предсказывали будущее.
27.11.2011 Первенец отечественного машиностроения
Владимир ТАРАСЮК, журналист
Специально для «Первого экскурсионного бюро»
Первый отечественный трактор «Запорожец» выпущен на бывшем государственном заводе №14 в селе Кичкасе, а вскоре его массовое производство было организованно в Токмаке Запорожской области. История «Запорожца» — это интереснейшая страница биографии Украины, до мельчайших подробностей таящая в себе непревзойденный пример того, как, с чего надо было начинать возрождение разоренного села и сельскохозяйственного производства.
25.11.2011 Прогулка по финансовым твердыням
Михаил КАЛЬНИЦКИЙ, исследователь киевской старины
Специально для «Первого экскурсионного бюро»
С тех пор, как в Киеве сформировался полноценный экономический организм, начало работать в полную силу и его «сердце» — банковская система. Лет полтораста назад банковские конторы в городе легко было сосчитать по пальцам. С тех времён сохранилось немало внушительных зданий бывших банков; некоторые из них до сих пор не утратили своего назначения и продолжают в своих стенах хранить и приумножать мерило труда, товаров и услуг — деньги.
20.11.2011 Аскольдова могила: «царство белого мрамора» и Божья благодать
Наталья ЧЕРНЕЦКАЯ, журналист
Специально для «Первого экскурсионного бюро»
Киевский Печерск — место особое, удивительное своей стариной: колыбель русского православия Киево-Печерская лавра, одна из крупнейших в Европе крепость, аристократические Липки… Но есть здесь и совершенно особенные уголки, может быть, менее броские, но с невероятно сильным киевским колоритом, с уникальной аурой столичной старины. Именно к таким местам смело можно отнести Угорское урочище, известное ныне как Аскольдова могила.
13.11.2011 Вольный дух слободы
Лариса САЛИМОНОВИЧ, журналист
Специально для «Первого экскурсионного бюро»
За Харьковом устойчиво закрепился имидж крупного индустриально-научного центра, где суховато-деловой стиль жизни доминирует во всем — в истории, архитектуре, культурных традициях и даже характере горожан. Свободный дух переселенцев из Приднепровья будто перевоплотился в суховатую рациональность ради большей устойчивости. Но если глубже познакомиться с историей города или пройти его старыми улицами с путеводителем в руках, то появится ощущение совершенно иного пространства — открытого и свободного.
09.11.2011 От проспекта Карла Маркса — к собору Нотр-Дам
Станислав ШВЕДУН, журналист
Специально для «Первого экскурсионного бюро»
Днепропетровск, без сомнения, один из красивейших областных центров Украины. Впечатляет он и местом расположения — у широкой части реки Днепр, и размерами — охватывает многокилометровую территорию, и, безусловно, неповторимостью своих улиц, центральная и, вместе с тем, старейшая из которых — проспект Карла Маркса (до 1923 года Екатеринославский). Ширина почти пятикилометрового проспекта — 88 метров, на 17 метров(!) больше, чем знаменитая достопримечательность Парижа Елисейские Поля.
28.09.2011 Аполлон, слоник, «Дружба народов»
Михаил КАЛЬНИЦКИЙ, исследователь киевской старины
Специально для «Первого экскурсионного бюро»
У начала Крещатика, рядом с Европейской площадью, над зеленым склоном днепровского берега простирается Крещатый парк. Это место издавна отличали необычный рельеф, живописные панорамы, разнообразие парковых сооружений, а также установленные на специальных площадках скульптуры. Правда, с течением времени одни здешние статуи исчезали, а вместо них появлялись другие. Припомним наиболее характерные из них, оставившие след на изображениях разных лет.
21.09.2011 «Черная жемчужина» Львова
София КИЕВСКАЯ, журналист
Специально для «Первого экскурсионного бюро»
Выстроенная на исходе эпохи Ренессанса, эта роскошная часовня на одной из центральных площадей Львова — гимн искусству скульпторов, художников и резчиков по камню, создавших подлинный шедевр. Вот уже 400 лет украшает столицу Западной Украины каплица Боимов — знатного венгерского рода, чьи представители прославились не только в истории города, но и в истории мировой.
10.09.2011 Колыбель украинского просвещения
Виктория НАЙДА, журналист
Специально для «Первого экскурсионного бюро»
Когда в не столь уж давние годы в обиходе появилась 500-гривневая купюра, изображения на ее лицевой и оборотной сторонах оказались посвящены Киево-Могилянской академии – старейшему учебному заведению Украины. На лицевой стороне – великий украинский философ Григорий Сковорода, один из самых известных выпускников академии. На обороте – силуэт Старого академического корпуса на Контрактовой площади в Киеве. Здания, в котором родилось, выстояло и преумножилось украинское просвещение.
24.08.2011 С песней в Европу: «Амазонка Евровидения» Руслана Лыжичко
Максим ФРИДМАН, журналист
Специально для «Первого экскурсионного бюро»
С 2004 года Украина каждую весну замирает у экранов телевизоров: идет европейский песенный конкурс, известный как Евровидение. У нашей страны мечта – выиграть его еще раз, пока не забылся феерический вкус той мощной и блестящей победы 16 мая 2004-го, когда наша соотечественница Руслана Лыжичко заняла первое место на этом музыкальном соревновании.
05.08.2011 «Пятый элемент» за «миллион долларов»: очаровательная киевлянка Милла Йовович
Инесса БЛЮМ, журналист
Специально для «Первого экскурсионного бюро»
Ее полное имя в различных источниках пишется по-разному. Вернее, сказать, не имя, а имена. Милица Богдановна (а еще точнее — Боргиевна) в русской и украинской традиции, Милица Наташа в традиции черногорской — по отцу, милая девочка Мила и голливудская спасительница человечества Милла — все это наша киевская уроженка по фамилии Йовович.
31.07.2011 Столичный театр оперетты
Михаил КАЛЬНИЦКИЙ, исследователь киевской старины
Специально для «Первого экскурсионного бюро»
Киевский академический театр оперетты уже отметил свое 75-летие.
А начиналось все в далеком 1934-м году, когда в здании по Красноармейской, 53 был организован стационарный коллектив – прямой предшественник нынешнего Театра оперетты. Назывался он тогда Киевский государственный театр музыкальной комедии. А в следующем году начались его выступления.
30.07.2011 Гигант из Житомирщины: самый высокий человек планеты живет в Украине
Инесса БЛЮМ, журналист
Специально для «Первого экскурсионного бюро»
Гигантский рост – тяжкое бремя для его обладателя. Как и всякая природная аномалия, сверхвысокие люди привлекают внимание, подчас нездоровое. И зачастую не прочь отказаться от ненужной славы и суетливой толкотни вокруг себя, хотят жить, по возможности, нормальной жизнью. Так хочет и Леонид Стадник – самый высокий мужчина планеты, ростом 257 см – а может быть и выше.
25.07.2011 Золотой век украинской фотографии
Александр ТРАЧУН, историк отечественной и зарубежной фотографии
Специально для «Первого экскурсионного бюро»
Неравнодушный взгляд на развитие украинской фотографии (1839-2008) свидетельствует, что золотой век ее приходится на 1887-1915 годы. Фотография пришла в Украину летом 1839-го (Львов, Я. Глойзнер). В Киеве и Одессе первые фотографы появились в первой половине 1840-х, в Харькове — в 1851 году. Кроме обычной бытовой съемки портрета и пейзажа, появились ростки документальной и научной фотографии.
Відроджується папірня Києво-Печерської Лаври
