Долина нарцисів — перлина багатої і розмаїтої природи Закарпаття, єдиної області в Україні, до речі, де збереглися природні зарості нарциса вузьколистого. Знаходиться долина за кілька кілометрів від райцентру Хуст — колишньої столиці Карпатської України (1939 р.). Нарцис став своєрідним символом цієї місцевості. Отож коли будували в Хусті нову турбазу, то вагання щодо назви не виникало: буде «Нарцис».

Диво природи в урочищі Кіреші

Період масового цвітіння нарцисів починається у другій половині травня і триває до середини червня. Саме в цей період тут спостерігається справжнє паломництво: диво природи квапляться побачити туристи, фотомайстри і художники, шанувальники природи і юні натуралісти. Цвіте нарцис білим-білим, аж ніби холоднуватим цвітом. У цей період долина не тільки милує око, але й п'янить ніжним ароматом. Як влучно висловився відомий природоохоронець, професор Ужгородського національного університету Василь Комендар, у травні в Кірешах розпочинається бал весни. Краса така, що закарпатці під час одного з опитувань назвали Долину нарцисів одним із семи чудес природи рідного краю.

Втім, Долина нарцисів зачаровує і в інші весняні місяці: у березні, скажімо, — підсніжниками, у квітні — ніжними дзвониками білоцвіту. Та все ж квіт нарцисів — неперевершений... Важко сказати, у чому секрет принадності квітки нарциса: в її благородній тендітності, оригінальності чи неповторному п'янкому ароматі.

Завдяки відповідальності горян

Площа Долини нарцисів — 256,5 га, рельєф нерівний: підвищення чергуються із впадинами. Нарциси тут зростають на висоті 180-200 м над рівнем моря. Це місце вважається найнижчим у межах всього їх ареалу, адже в Українських Карпатах природно цей вид зростає на горі Піп Іван Марамороський на висоті 1600-1700 метрів над рівнем моря.

Із західного боку долина оточена невеликим підвищенням, зайнятим кіреськими садами. Зі східного, південного та західного боків її оточують пагорби. Нарцис вузьколистий, який зустрічається в гірських системах Альп, Балканів, Південних і Східних Карпат, на теренах України, як уже відзначалося, зберігся тільки на Закарпатті (переважно у високогір'ї Свидовецького хребта, Горган, Марамороських Альп). Окремі острівці нарциса зустрічаються і в низовині — на околиці с. Залуж Мукачівського району, селища Буштини Тячівського району. Виявляли нарцис і біля села Ділове Рахівського району. Та найбільше цих квітів, звісно, під Хустом...

Колись Долина нарцисів належала тутешньому колгоспові — одному з найбідніших у районі. Тим не менше, коли постало питання про передачу 300 гектарів земель Карпатському біосферному заповіднику, аби зберегти унікальний ботанічний об'єкт, селяни не вагалися. Отож 12 грудня 1979 року Долину нарцисів було оголошено заповідною територією і передано у відання озвученого заповідника. Згадуючи цей факт, один із чеських журналістів відзначав: «Цей прецедент свідчить про те, що культура простих горян значно виросла». Справді, прості люди вчасно зрозуміли, як важливо зберегти для нащадків цю унікальну пам'ятку природи.

Як Нарцис квіткою став...

З нарцисом пов'язано чимало легенд, традицій і звичаїв. Один із міфів сягає античних часів. З давньогрецької міфології дізнаємося, наприклад, що красеню Нарцису, сину річкового бога Кефіса і німфи Ліріопи, було напророковано довге життя, але за умови, що він ніколи не побачить свого обличчя. Виріс Нарцис надзвичайно вродливим. Його кохання добивалося чимало жінок, але юнак був байдужим до них. Відкинув і любов німфи Луни, яка просто висохла від почуттів.

Зневажені Нарцисом та ображені жінки поскаржилися богині помсти Немезіді. Одного разу, повертаючись із полювання, Нарцис побачив у воді своє віддзеркалення і закохався в нього. Так і вмер від любові до самого себе. На місці його смерті виросла приваблива біла квітка, краса якої була якоюсь холодною. І назвали ту чічку (квітку) нарцисом. А в людей з'явилося поняття «нарцисизм».

У стародавньому Римі нарцис був символом перемоги, греки вважали його квіткою загиблих, китайці ставлять нарциси в будинку на Новий рік замість ялинки, англійці називають нарцис національною квіткою, у Швейцарії влаштовують свята нарцисів...

Свідок льодовикового періоду

Під Хустом скрізь — звичайні луки, а в урочищі Кіреші ростуть дикі нарциси. Звідки вони тут? На думку вчених, ця рослина є свідком льодовикового періоду. Зледеніння в Карпатах було типовим на північній півкулі у четвертинному періоді. Виявлені види рослин, у т.ч. й вузьколисті нарциси, свідчать про те, що Марамороська котловина була сховищем високогірної рослинності в льодовиковий період. Отже, вважає професор В.Комендар, Долина нарцисів є залишком «гляціального рефугіума», в якому ще у льодовикову епоху знайшли «притулок» високогірні за походженням нарциси вузьколисті.

Врешті-решт льодовик відступив, і дикі нарциси стали повертатися в гори. А кіреські (хустські) залишилися в долині й мало не поплатилися за це. Але люди вчасно схаменулися, пожертвувавши близько 300 гектарів угідь квітам.

Із точки зору ботаніки

Нарциси — рослини цибулинні, мають надзвичайно гарні поодинокі або зібрані в несправжню парасольку квітки. Належать до родини амарилісових. Нарцис вузьколистий за морфологічними ознаками дуже близький до поширеного в культурі нарциса поетичного, деякі дослідники вважають його різновидністю останнього. До групи нарциса поетичного відносяться всі види нарциса, які на квітконосі мають тільки одну білу квітку з плоско розташованими овальними листочками оцвітини й короткою плоскою коронкою і відрізняються сильним ароматом.

Спільними видами для ценозів нарциса вузьколистого є пахуча трава звичайна, костриця червона, мичка, лядвенець рогатий, чемериця. Екологічна амплітуда нарциса вузьколистого досить широка. Він зустрічається як на вологих, свіжих, так і на сухих ґрунтах, навіть на болотах. В основному нарцис вузьколистий зростає у поясі дубових лісів і на субальпійських луках.

І красивий, і корисний...

Нарцис вузьколистий, на думку вчених, заслуговує на подальше поширення як цінна сировина для одержання алкалоїдів та ефірного масла. Його цибулинки містять такі алкалоїди, як нарцисин (лікорін, амарилін, галантирин) і нарцисамін (лікорамін та галантамін). Галантамін, приміром, застосовують у медицині при міастенії та міопатії, поліневритах і радикулітах, які пов'язані з травматичними ураженнями нервової системи. Галантамін поліпшує рухові функції.

Нарцис вузьколистий характеризується високим вмістом ефірних масел, які можна добувати з надземної частини рослин. Витяжка з листків являє собою тверду речовину слабов'язкої консистенції світло-сірого кольору. Запах свіжоогірковий, з відтінком фіалки. Загалом дуже гармонійний, спокійний, має слабку нотку гвоздики. Витяжка з нарцисів — це світло-жовта воскоподібна речовина, запах квіткового екстракту — геліотропіновий, із відтінком куморину й ваніліну. До складу квіткового конкрету входять органічні кислоти, складні ефіри, присутні й альдегіди і кетони.

Шкода від надмірної любові...

Відвідувати нарцисове поле стало модним серед молодят Хуста і навколишніх сіл. І всі намагаються зірвати бодай кілька квіток чи сфотографуватися серед нарцисового буйноцвіття. Звичайно, молода, у білій фаті на килимі з весняних квітів — це красиво. Але такі «фотосесії» дорого обходяться долині — витоптуються стежки, гинуть рослини. За кожну зірвану квітку, правда, передбачений штраф, але це не зупиняє агресивних поціновувачів краси. Тому й звужується щороку площа нарцисового поля.

Популяція нарцисів зменшується і внаслідок висихання ґрунту, вважають фахівці. Тут необхідна допомога гідрологів. Потрібні кошти й на інші невідкладні природоохоронні заходи.

Сама собі господар

Згаданий професор Василь Комендар запропонував програму, за котрою, як це є вже у деяких сусідніх країнах, можна було б спорудити в урочищі Кіреші цілий туристичний комплекс. Тоді Долина нарцисів сама «заробляла» б на себе і «фінансувала» свій захист та охорону.

На землях, що розташовані навколо заповідного поля, професор пропонує створити музей побуту, експозицію якого склали б предмети, якими користувалися колись предки теперішніх закарпатців: плуги, борони, ручні млини, ткацькі верстати і т.д. Тут же можна було б облаштувати стійбище буйволів — екзотичних тварин, які потрапили в Карпати, кажуть, ще з монголо-татарськими завойовниками. Буйволів і досі тримають у кількох сусідніх селах. Сюди вписався б також готель «Буйвол» із рестораном, де частували б цілющим буйволячим молоком і традиційними закарпатськими стравами. У Гортобадському національному парку (Угорщина) можна б закупити свійських тварин, які водилися колись на Закарпатті: великорогих угорських корів, волів, свиней-монголиць і т.д. А гуцульські коні та поні катали б дітей. Прикрасила б цей комплекс скульптура міфічного Нарциса...

Утім, перш ніж комплекс дасть віддачу, в нього треба вкласти чималі кошти. Професор Комендар не втрачає надії, що врешті-решт знайдуться причаровані Долиною нарцисів інвестори. Вкладені гроші повернулися б їм сторицею. Отож подумайте, багаті й небайдужі!

У царині науки

Тим часом науковці Карпатського біосферного заповідника, до якого належить Долина нарцисів, приділяють велику увагу охороні й відтворенню природних угруповань нарциса вузьколистого, вживають заходів щодо природного вегетативного і насіннєвого розмноження цієї рослини. Закладаються дослідні ділянки для проведення довготривалих досліджень як за самим нарцисом, так і за іншими компонентами лучних ценозів. Словом, робиться все, щоб Долину нарцисів, цю унікальну пам'ятку природи, зберегти для майбутніх поколінь.

Квітень 2009.

Тур у Долину нарцисів