Адреса: 04071 Україна, Київ, Поділ, вул. Щекавицька, 30/39, оф. 4 E-mail: info@primetour.uaТел. +38 (044) 207-12-44Ліцензія туроператора АГ №580812Карта сайту

Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви» (село Пляшева Радивилівського району Рівненської області).
 
+38 (044) 207-12-44
+38 (096) 940-00-00
+38 (099) 550-00-00

Мы поддерживаем
реформы в Украине
и работаем
исключительно через
расчетный счет!
Національний  історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви» (село Пляшева Радивилівського району Рівненської області).
Четверг, 24 Серпня 2017

Театри Києва > Будинок Актора

Амвросий Бучма Караїмська кенаса 1900 hh. Караїмська кенаса  в Києві Автор проекту Владислав Городецький

Адреса: вул. Ярославів вал, 7
Телефон: 235-82-47, 235-20-81

Сайт: http://www.actorhall.com.ua/

Одна з найцікавіших з архітектури та історії концертних майданчиків столиці. Знаходиться вона у приміщенні колишньої караїмської кенаси - молитовного будинку народу караїмів. Кенаса будувалася великим київським зодчим В. Городецьким і є одним з чудових пам'ятників архітектури і художнього оформлення у Києві.

Будинок це важко не помітити - незвична архітектура хоч на пару секунд змушує глянути на нього всіх, хто, нехай буденно, поспішає у своїх справах столичної вулицею Ярославів Вал. Молитовний будинок караїмів був споруджений на кошти «тютюнових королів» Південно-Західного краю (так у царські часи сухо іменувалася Україна) Соломона і Мойсея Когенів в 1900 році.

В. Городецький вирішив будівлю в мотивах мавританської архітектури. Ось що про неї писав останній передреволюційний путівник по Києву 1917 року: «Молитовний караїмський будинок - вишуканий, але дещо похмурий, оздоблений зовні скульптурними фантастичними візерунками і письменами в мавританському стилі; двері та вікна його заокруглені у вигляді підкови». Роботи з оформлення інтер'єру кенаси виконував партнер і соратник Городецького скульптор Еліо Сала, зайвий раз засвідчивши свою неперевершену майстерність.

Більшовики передали кенасу установам освіти, що врятувало її унікальні інтер'єри. Під час німецької окупації тут - зовсім несподівано - правилася римо-католицька служба, у повоєнні часи діяв ляльковий театр, а згодом - кінотеатр. На превеликий жаль, за часів радянської влади було втрачено частину архітектурних деталей будівлі - в першу чергу, купол, надавав йому неповторну «східну ауру». Руйнації від часу та вихлопних газів піддається зовнішнє оформлення будинку, його колір в результаті впливу загазованій атмосфери і неодноразових фарбувань став темним, хоча в перші десятиліття мав набагато більш світлий відтінок, що можна помітити по боковій стіні будівлі.

Власне Будинок актора було засновано в 1948 році як культурно-просвітницька установа Українського театрального товариства - попередника Спілки театральних діячів України. У кенасі він «оселився» у 1981 році.

Зараз колишній храм є затишним концертним залом на 200 місця - з прекрасною акустикою, камерною концертною сценою, розсувною завісою, з усіма необхідними звуковими та світлотехнічними засобами.

У стінах Будинку актора відбуваються вистави і концерти, презентації журналів та книг, творчі вечори, ювілейні свята і бенефіси, наукові конференції, художні виставки.

Фойє Будинку актора використовується для проведення художніх вернісажів та виставок.

На сцені є кабінетний рояль фірми «Стенвей», у фойє - фортепіано.

На базі Будинку актора працює Центральна межтеатральная бібліотека, яка налічує близько 22 тис. примірників фонду.

Наталя Ужвій Ольга Кусенко Паторжинский Іван Сергійович

 


Вікторія Московенко
Директор Будинку актора Вікторія МОСКОВЕНКО:

«ТУТ СХОДИТЬСЯ І НУРТУЄ
БАГАТО ТВОРЧИХ ІНТЕРЕСІВ»

Поспішаючи столичною вулицею Ярославів Вал, важко не призупинитися бодай на хвильку, аби не кинути зачарований погляд на будинок під номером 7 доволі незвичної архітектури. А численні поціновувачі мистецтва знають, що цей шедевр вітчизняного зодчества такий же дивовижний і всередині, що вже багато років він служить ще й уособленням сучасної мікромоделі функціонування театральної культури, котра постійно розвивається і гармонійно переплітається з іншими мистецькими та культурологічними формами.

Ось про таку гармонію ми й ведемо бесіду з директором Будинку актора Вікторією Московенко, завітавши до чарівного особняка на Ярославовому Валу, 7.

– Вікторіє Ігорівно, як вам працюється у цій архітектурній оазі старовинного Києва?

– Тут справді сплелося духовно-зорове начало будівлі з її теперішньою мистецькою місією. Ми завжди пам’ятаємо, і це відповідно зобов’язує, що працюємо на одному з найцікавіших за архітектурою та історією концертних майданчиків столиці. Що цей будинок будувався великим київським зодчим Городецьким, а нині він є унікальною пам’яткою архітектури із надзвичайно прекрасним художнім оформленням — гарною ліпниною як зовні, так і всередині приміщення. На превеликий жаль, під час реставрації будинку в 1968 році було зруйновано його купол, який надавав споруді неповторної «східної аури». З роками втрачено й деякі інші архітектурні деталі.

Відомо ж, що споруда стала до ладу ще 1900 року у статусі караїмської кенаси — тобто будинку молебні караїмів. З 1981 року тут розташовується Будинок актора — культурно-просвітній заклад Національної Спілки театральних діячів України.

Ми, як можемо, опікуємося цією спорудою, хоч вона перебуває на балансі Управління охорони культурної спадщини пам’ятників та історії. Свого часу навіть замовляли своїм коштом першочергові проектні роботи з реставрації будівлі, постійно звертаємося до небайдужих по спонсорську допомогу…

– А коли засновано сам Будинок актора?

Унікальна пам’ятка архітектури на Ярославовому Валу, 7,
де розташований нині Будинок актора

– Одразу по війні — 1948 року. Тоді молода громадська організація — Українське театральне товариство, а нині Національна Спілка театральних діячів України, — поставила собі за мету всіляко допомагати працівникам театрів у творчій роботі, тримати в полі зору розвиток і становлення талантів, сприяти їм у формуванні власного мистецького обличчя, орієнтувати на кращі зразки театральної творчості. Одним із кроків до такої мети стало заснування Будинку актора.

Біля витоків його діяльності стояли видатні діячі українського театру — Амвросій Бучма, Іван Паторжинський, Наталя Ужвій, Ольга Кусенко… А сам Будинок дуже швидко став таким собі майданчиком для збереження кращих традицій українського мистецтва. Це по-перше. А по-друге, це суто експериментальний майданчик, своєрідний трамплін для подальших творчих злетів митців сцени. Є немало театральних акторів, які не завжди мають можливість реалізувати свої творчі прагнення на сцені свого театру. Але для цього у них завжди є запасний варіант у Будинку актора, варто лише прийти сюди і створити на його сцені бажане. Скажімо, навіть певні самостійні роботи, камерні вистави. Чи проявити себе у зовсім іншому творчому напрямі.

Крім того, звичне для Будинку актора явище — творчі вечори акторів та ювілейні бенефіси. Він став таким собі додатковим, більш розкутим і вільним майданчик для творчого спілкування митців сцени. Та й не тільки їх: часті наші гості і навіть завсідники — художники, музиканти. Тобто попервах Будинок був суто театральним осередком, та з часом перетворився на синтетичний творчий майданчик, на якому сходиться багато творчих інтересів. Тут нуртують різні мистецькі школи, напрямки…

– В столиці діють й інші творчі осередки, подібні до вашого чи аналогічні…

– У кожної творчої установи є власне обличчя, свої завдання і публіка… Чим більше таких майданчиків для прояву творчих здібностей митців, культурно-мистецьких заходів — тим краще. У нас є те, чого не мають інші творчі осередки. Кожен митець чи глядач шукає те, що йому ближче до душі, потрібніше. То дуже добре.

– Хто і з чим приходить до вас нині?

Мистецькі вечори в Будинку актора

– Штатних режисерів Будинок акторів не має. Так само не має і власної трупи. Проте є у нас кілька своїх експериментальних спектаклів, де Будинок актора виступає у ролі продюсера. Запрошуємо до себе тих чи інших митців або ж вони самі пропонують нам певні ідеї для сценічного втілення. Одна з найпомітніших робіт останнього часу, наприклад, — вистава «Ми будемо жити вічно» (Анна Ярославна — королівна Франції) за п’єсою В.Соколовського. Поставив її Петро Миронов, заслужений артист Росії, артист Київського державного академічного театру драми та комедії на Лівому березі. Це вистава на шість дійових осіб, у ній зайняті актори київських театрів. Торік ця постановка побувала на фестивалі у Франції.

Цікавим для глядача видався творчий експеримент письменниці Софії Майданської. Виступивши спочатку лише автором сценарію до вистави «Соломія Крушельницька», вона стала й режисером постановки, залучила до співпраці видатних майстрів сцени, у числі яких, наприклад, народна артистка України Ольга Басистюк…

– Над чим працює Будинок актора сьогодні?

– Коли говорити про театральні речі, то цікавих проектів чимало. У передчутті великої творчої насолоди чекаємо, скажімо, осіннього приїзду до Києва знаного майстра сцени, режисера Євгена Курмана. Будинок актора виступить продюсером його вистави…

– Як часто приходить до вас глядач?

– Будинок актора працює щодня, а його сцена — щовечора. Активний сезон триває з вересня до червня. У репертуарі переважно камерні вистави, у яких задіяна невелика кількість акторів — така специфіка приміщення. Особливо його вподобали музиканти. Тому велика частина вечорів віддана музичним програмам, як правило — класичним.

Співпрацюємо з відомими київськими солістами, музикантами. Тривалий час, наприклад, плідні творчі зв’язки підтримуємо з колективом вже покійного, на жаль, Богодара Которовича. У них тут ціла репетиційна база таборилася. Нинішній художній керівник колективу Дмитро Логвін продовжує добрі традиції, на місяць дає на нашій сцені по два-три концерти. Є й сучасні молодіжні ансамблі: «Київська камерата», «Vicorda», «Пост скріптум», «Фрески», «Даха Браха», «Джаам». Чимало музичних проектів здійснюється на основі співпраці з посольствами зарубіжних країн в Україні чи безпосередньо із зарубіжними виконавцями.

Дуже любимо ми художників, а їм подобається співпрацювати з нами. Їх приваблює виставковий зал у центрі міста, де завжди буває багато відвідувачів, і невисока орендна плата виставкової території. Театральні ж художники взагалі безкоштовно виставляються. Мріємо трішки розбагатіти і переоснастити, технічно вдосконалити виставкову територію, аби зробити художні виставки виразнішими, зручнішими.

– Кажуть, цими днями в Будинку актора проходить цікавий конкурс…

— Сьогодні якраз підбиття його підсумків — ІІІ Всеукраїнського конкурсу професійних читців імені Івана Франка. А засновано його 2007 року Національною спілкою театральних діячів України з нагоди 150-річного ювілею від дня народження Івана Яковича. Звідтоді він став щорічним. Оцінює конкурсі покази професійне журі у складі відомих діячів українського театрального мистецтва. Нинішнього року його очолює перший заступник Голови Національної Спілки театральних діячів України, народна артистка України Раїса Недашківська. Сам конкурс має надзвичайно благородну і патріотичну мету та завдання: широка популяризація творчості Івана Франка, заохочення авторів, студентів мистецьких вузів України до сценічної інтерпретації його літературної спадщини, сприяння росту професійної майстерності, високої культури і духовності молоді. І, звичайно ж, виступи конкурсантів покликані дати насолоду глядацькій аудиторії — шанувальникам художнього слова.

– Крім таких шанувальників, хто ще приходить до Будинку актора? Хто складає основу його публіки?

– Вона, публіка, дуже різноманітна, хоча є свої завсідники. Така аудиторія складалася роками. Вона знає наші плани, постійно перебуває у живому контакті з працівниками Будинку. Крім того, багато виконавців чи організаторів певних заходів мають власних прихильників. Скажімо, своєрідна літературно-музична тусовка склалася довкола «Журналу «Колегіум на сцені», який час від часу влаштовує на нашому майданчику поетично-філософські вечори. Зі своїми чисельними прихильниками приходять народна артистка України Ольга Басистюк, заслужений артист України Ігор Завадський. Нікого не залишають байдужими вечори фламенко або джазових імпровізацій. Також у нас працює «Мистецька вітальня», «Жіночий клуб», літературно-музичний салон, Рада ветеранів сцени. Словом, концертна зала Будинку актора ніколи порожньою не буває.

– Вікторіє Ігорівно, даруйте, але ви не згадали про відвідувачів славнозвісної бібліотеки Будинку актора…

– Авжеж, до нашої бібліотеки приходять викладачі театрального інституту, студенти, театрали з інших міст приїздять... Бібліотека й справді велика, має чимало надзвичайно цінних книжок — п’єси, раритетні видання, наукові. А загальний її фонд — близько 30 тисяч примірників.

Незважаючи на відомий у наші дні брак коштів, намагаємося поповнювати його, передплачуємо літературу, якої бракує театрам України і яку вони самотужки придбати собі не мають можливості. Насамперед це стосується видань з текстами нових п’єс.

Власне, хочеться поповнювати не тільки бібліотечний багаж, намагаємося виходити на якісно новий рівень роботи. Розширюємо фестивальні можливості… Потроху формуємо власний продюсерський центр... Ще такий задум — створити дитячу акторсько-каскадерську студію. Є вже попередня домовленість з цього приводу, з осені набиратимемо першу групу дітей. На літо ж ставимо собі завдання: організувати в Будинку актора невеличку, але затишну кав’ярню. Гадаю, це сподобається і нашій творчій акторській майстерні, і відвідувачам, які приходять на вечірні вистави й концерти після роботи…

Бесіду вів Володимир ТАРАСЮК, журналіст.

Медіа-центр «Першого екскурсійного бюро».

Червень 2010 року.



Київський національний академічний театр опери та балету Київський національний академічний театр опери та балету

Національний Академічний театр української драми ім. І. Франка Національний Академічний театр української драми ім. І. Франка

Український голографічний театр доповненої реальності «Visual Fusion» Український голографічний театр доповненої реальності «Visual Fusion»

Київський академічний театр ляльок Київський академічний театр ляльок

Київський національний академічний театр оперети Київський національний академічний театр оперети

 Національний академічний театр російської драми ім. Лесі Українки Національний академічний театр російської драми ім. Лесі Українки

Київський Академічний Молодий театр Київський Академічний Молодий театр

Київський академічний театр ляльок Київський академічний театр ляльок

Київський академічний театр юного глядача на Липках Київський академічний театр юного глядача на Липках

Національний Центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса Національний Центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса

Київський державний академічний театр драми і комедії на Лівому березі Київський державний академічний театр драми і комедії на Лівому березі

Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва

Національна філармонія України Національна філармонія України

Національний будинок органної та камерної музики Національний будинок органної та камерної музики

Будинок Актора Будинок Актора

Київський драматичний театр «Браво» імені Любові Титаренко Київський драматичний театр «Браво» імені Любові Титаренко

Майстерня театрального мистецтва «Сузір'я» Майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»

Київський драматичний театр на Подолі Київський драматичний театр на Подолі

Театр «Золоті ворота» Театр «Золоті ворота»

Творча вітальня імені І. Козловського \ Творча вітальня імені І. Козловського "Духовна спадщина"

Театр-студія «Оксюморон» Театр-студія «Оксюморон»

Центр мистецтв «Новий український театр» Центр мистецтв «Новий український театр»

«МІСТ» Київський театр-студія – Молодіжний інтерактивний сучасний театр «МІСТ» Київський театр-студія – Молодіжний інтерактивний сучасний театр

Театр «Колесо» Театр «Колесо»

Київський камерний театр-студія «Дивний замок» Київський камерний театр-студія «Дивний замок»

Вільний театр Вільний театр

Театр «Модерн-балет» Театр «Модерн-балет»

Театр «Вільна сцена» Театр «Вільна сцена»

Київський музичний театр імені Г. Ф. Квітки-Основ\'яненка Київський музичний театр імені Г. Ф. Квітки-Основ'яненка

Новий театр на Печерську Новий театр на Печерську

Театр «Актор» Театр «Актор»

Муніципальний театр «Київ» Муніципальний театр «Київ»

Київський академічний театр ляльок Київський академічний театр ляльок

Театр маріонеток Театр маріонеток

Державний театр пластичної драми на Печерську Державний театр пластичної драми на Печерську

Театр-студія імпровізації «Чорний квадрат» Театр-студія імпровізації «Чорний квадрат»

Відкритий театр «Образ» Відкритий театр «Образ»

Театральний центр Києво-Могилянської академії Театральний центр Києво-Могилянської академії

Київський театр поезії «Мушля» Київський театр поезії «Мушля»

Молодіжний театр «відкритий Погляд» Молодіжний театр «відкритий Погляд»

Центр сучасного мистецтва «Дах» Центр сучасного мистецтва «Дах»

Київський театр єврейської пісні «Нешоме» Київський театр єврейської пісні «Нешоме»

Єврейський музично-драматичний театр ім. Шолом-Алейхема Єврейський музично-драматичний театр ім. Шолом-Алейхема

Жіночій театр «На Грушках» Жіночій театр «На Грушках»

«Світлий театр» (дитячий) «Світлий театр» (дитячий)

Учбовий театр при Київському національному університеті театру, кіно та телебачення ім. Карпенко-Карого Учбовий театр при Київському національному університеті театру, кіно та телебачення ім. Карпенко-Карого

Циганський музично-драматичний театр «Романс» Циганський музично-драматичний театр «Романс»

Театр української традиції «Дзеркало» Театр української традиції «Дзеркало»

Театр-студія «Молода опера» при Національній музичній академії України Театр-студія «Молода опера» при Національній музичній академії України

Театр-студія «Райдо» Театр-студія «Райдо»

Молодіжний театр-студія «Papasony» Молодіжний театр-студія «Papasony»

Dance Company Lelio театр Dance Company Lelio театр

Авторский театр-кафе на Оболони «ТеатрионЪ» Авторский театр-кафе на Оболони «ТеатрионЪ»

Театр «Срібний Острів» Театр «Срібний Острів»

Молодежний Театр-студія «З того світу» Молодежний Театр-студія «З того світу»

Народний театр «Арсенал» Народний театр «Арсенал»

Лазерний Театр «Lux Aeterna» Лазерний Театр «Lux Aeterna»

Театр «Райдуга» Культурного центру Українського товариства глухих Театр «Райдуга» Культурного центру Українського товариства глухих