Адреса: 04071 Україна, Київ, Поділ, вул. Щекавицька, 30/39, оф. 4 E-mail: info@primetour.uaТел. +38 (044) 207-12-44Ліцензія туроператора АГ №580812Карта сайту

Софійська площа з пам’ятником Богданові Хмельницькому. Київ, 1930-і рр.
 
+38 (044) 207-12-44
+38 (096) 940-00-00
+38 (099) 550-00-00

Мы поддерживаем
реформы в Украине
и работаем
исключительно через
расчетный счет!
Софійська площа з пам’ятником Богданові Хмельницькому. Київ, 1930-і рр.
Неділя, 25 Червня 2017

Театри Києва > Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва

Контрактова площа, Київ, 1953 год Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва

Адреса: м. Київ, вул. Межигірська, 2
Телефон: +38044 425-42-80, 425-30-15, 425-49-31

Один з київських театрів, створених на початку 1980-х років, коли в столиці почалося пожвавлення культурного життя, і Київ перетворився на одну з сценічних столиць тоді ще Радянського Союзу. Виник театр в рік святкування 1500-річчя Києва, в 1982 році. Через 20 років отримав звання «Академічного». І недарма...

Тут перед виставою часто звучить вступне слово, а невеликий і затишний зал чудово сприяє встановленню довірчої і зворушливою атмосфери спілкування з казкою.Тут не просто зроблено крок назустріч дітям, але і сміливо продовжена традиція створення оперних театрів спеціально для дітей. Подібних колективів не так вже й багато у світі. Оперний театр для дітей та юнацтва - це не правило, а виключення, навіть для Західної Європи.

У складі колективу - оперна та балетна трупи, симфонічний оркестр, хор. Колектив широко пропагує національне оперно-балетне мистецтво, виступаючи з великим успіхом у країнах Європи, Азії, Америки.

Особливою заслугою театру є включення в репертуар великих творів кантатно-ораторіальних жанру. Серед них - «Реквієм» Моцарта, «Stabat mater» Россіні, «Карміна Бурана» Карла Орфа і «Реквієм» Альфреда Шнітке. Такі концерти не тільки мають просвітницьку спрямованість, але і вписують серйозну сторінку в загальну палітру концертного життя Києва.

За роки творчої діяльності театр випустив понад 80 вистав, з них 40 поставлено вперше. Зараз у репертуарі театру близько 50 яскравих постановок, високо оцінених української та зарубіжної пресою.

До 2006 року головним режисером театр був відомий актор, народний артист України Микола Мерзлікін (1936-2006). Нинішнім художнім керівником і головним диригентом є народний артист України Олексій Федорович Баклан.

Театр розташований у дуже цікавій будівлі – у колишньому Клубі харчовиків, побудованому в 1931-32 роках. Це - один з чудових зразків київського конструктивізму, пам'ятник історії і архітектури. Будівля вдало вписана в історичний ансамбль Контрактової площі, оригінально переклікаючись з розташованим напроти старим корпусом Києво-Могилянської академії XVI століття.


Глядачева зала
Директор театру
Володимир МЕЛЕНЧУКОВ:

«МИ ВІДКРИТІ ДЛЯ БУДЬ-ЯКИХ
СМІЛИВИХ ЕКСПЕРИМЕНТІВ»

Театр європейського рівня...

Попри не надто презентабельний зовнішній вигляд будівлі, що дісталася театру в спадок від колишнього Клубу харчовиків, у цьому приміщенні панує особлива творча атмосфера, яка надихає працівників цього чималенького колективу (370 чоловік) на неймовірно сміливі експерименти. Останній і найгучніший, який представили київській публіці у перші червневі дні: оригінальна і суперсучасна оперна постановка під назвою «Перси Тіресія». Вона й справді сколихнула увесь музично-театральний столичний бомонд.

Сцени з прем’єрної вистави
комічної опери «Перси Тіресія»

Про нову прем’єру директор театру Володимир Меленчуков розповідає з особливою гордістю. І тут, дійсно, є чим пишатися. Судіть самі: вперше у практиці вітчизняного театрального мистецтва Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва отримав ексклюзивні права на першу в Україні постановку всесвітньо відомої комічної опери Франсіса Пуленка «Перси Тіреся» за однойменною п`єсою Гійома Аполлінера. Це перша прем’єра в Україні та друга — на пострадянському просторі: вперше опера була поставлена 1992 року в Росії, а саме в Пермському театрі оперу і балету. За словами Володимира Володимировича, їхній театр отримав ексклюзивне право на презентацію лише п`яти вистав. Таке право театрові надала французька компанія «Alphonse Leduk» — власник авторських прав на всі твори Ф. Пуленка. Після цього всі оркестрові партії мають повернутися до Франції — без права копіювання і подальшої постановки. «Від того, яка доля у цієї постановки буде в подальшому, залежить від її успіху. Адже зараз маємо лише попередню домовленість на додаткові 10 вистав. Але поки що про це говорити зарано», — посміхається директор театру.

 – Ця вистава незвична передусім своїм ексклюзивним правом на постановку, яку ми змогли здійснити завдяки величезній підтримці посольства Франції в України, зокрема, аташе з питань співробітництва у галузі французької мови Мішеля Максимовича, — розповідає пан Володимир. — Він не лише підтримував переговори щодо здійснення постановки, а й виступив консультантом із французької, оскільки для українських виконавців опера «Перси Тіресія» — перший досвід виконання твору французькою мовою. Ми свідомо зробили такий вибір, надаючи тим самим можливість своїм акторам грати на європейських сценах. Більше того, цією виставою ми заявляємо про себе вже і як європейський театр. Дуже приємно, що французька сторона лишилася задоволеною таким вибором українського театру. Як правило, оперні театри обирають уже відомі французькі опери «Фауст», «Кармен»... А от на заході, навпаки, театри хоча й мають у репертуарі класичний матеріал, але завжди йдуть назустріч глядачам і щосезону звертаються до сучасників. Шкода, що ми такої можливості не маємо через банальний брак коштів…

Але повернімося до нової вистави «Перси Тіресія». Без сумніву, вона стане справжньою сенсацією для українського культурного простору, оскільки інтрига тут присутня скрізь. По-перше, це першокласна музика, яку в Україні майже не знають. По-друге, вистава — найяскравіше втілення сюрреалістичного жанру. По-третє, твір виконується мовою оригіналу. І, нарешті, — надзвичайно талановиті молоді виконавці. Автор ідеї та режисер-постановник — популярний естрадний співак Дмитро Тодорюк із гурту «Авіатор», для якого це — дебют на великій сцені. До речі, я надзвичайно радий, що Дмитро звернувся з такою цікавою ідеєю саме до нашого театру. І не помилився, бо ми завжди раді будь-яким сміливим експериментам, які можуть бути цікавими нашим глядачам...

Найголовніші глядачі театру — діти

Творчі експерименти в театрі відбуваються не лише з «дорослим» репертуаром. Насамперед, тут дбають про маленького глядача, адже театр не який-небудь, а саме академічний театр опери і балету для дітей і юнацтва. Отже, щонайперше зорієнтований саме на маленького глядача. До речі, в Україні аналогів йому немає, та й за кордоном подібних не так уже й багато. Це дає можливість бути виразними і різними, працювати у різноманітних жанрах, а головне — знайомити дітей з усіма театрально-музичними жанрами. У театрі переконані, що музичний смак дитини потрібно виховувати поступово, адже сприйняття музичного спектаклю — то процес поетапний, помірний, дбайливий. 

– Спочатку потрібно привести дитину на «Зайку-листоношу» або на «Петю і Вовка», — каже Володимир Меленчуков, — а вже потім — на більш складні вистави, відповідно до віку дітей. Лише тоді, можливо, уже дорослий глядач зможе сприйняти «Аїду», «Пікову даму», «Моцарта і Cальєрі», симфонічну музику Бетховена чи «Реквієм» Моцарта. Це дуже складні речі, тому вимагають певного рівня музичної підготовки і певної духовної еволюції розвитку.

Цікаво, що в Київському муніципальному академічному театрі опери і балету для дітей і юнацтва не надто нарікають на відсутність дитячого репертуару. Звісно, тут є такі вистави, що проходять кожен сезон із незмінним успіхом. Приміром, згадана вже музична казка «Зайка-листоноша». Вона сприймається малечою, як то кажуть, на «ура». Ця вистава присутня в репертуарі театру з 1984 року. Її вже кілька разів оновлювали, реставрували декорації, осучаснювали костюми, змінювали певні репліки та жарти, які з роками стали менш зрозумілими сучасному глядачеві. Але вона настільки універсальна, що діти завжди охоче приходять саме на неї.

 Мюзикл «Стійкий олов’яний солдатик»  Балет «Білосніжка та семеро гномів»

– Ми дуже багато уваги приділяємо дитячому репертуару, — продовжує Володимир Меленчуков. — До дитячої класики звертаємося обов’язково. Маємо, наприклад, кілька вистав за казками Андерсена, які дуже люблять діти. Останній сезон також відкривали новою постановкою за твором датського казкаря «Стійкий олов’яний солдатик». Це музична казка-феєрія, написана чудовим російським композитором Сергієм Баневичем, якого називають класиком музики для дітей. Ім’я цього композитора добре знайоме й київським глядачам, адже його опера «Історія Кая та Герди», також написана за андерсенівською казкою, уже декілька сезонів йде у нашому театрі. На постановку вистави було запрошено молодого режисера Ларису Леванову. Яскраві декорації, костюми та маски створила головний художник театру, заслужений художник України Людмила Нагорна. Багато праці та любові вклали у цю виставу і диригент-постановник Анатолій Бойченко, і хормейстер-постановник Анжела Масленнікова, і балетмейстер-постановник народний артист України Віктор Литвинов.

 Балет «Спляча красуня»  Балет «Лускунчик»

Театр плідно співпрацює із сучасними українськими композиторами, зокрема, Олександром Білашем, який написав спеціально для театру опери та балету для дітей та юнацтва мюзикл «Пригоди Буратіно». А Ігор Поклад створює на замовлення нашого театру чудові дитячі мюзикли. Досі в нашому репертуарі була лише одна вистава на його музику — «Як козаки Змія приборкували». А цього сезону з’явилася й друга музична казка на музику Поклада — «Зачарований чумак». Окрім цього композитора над виставою працювали відомий лібретист Олександр Вратарьов, головний режисер театру Лариса Моспан-Шульга. До цієї постановки також була залучена талановита молодь. Наприклад, у ній дебютувала сценограф Олена Рачковська, яка намалювала чудові декорації у традиційній стилістиці української витинанки. А костюми до вистави створила наш метр Людмила Нагорна.

Нині триває не менш плідна співпраця з відомим київським композитором Юрієм Шевченком, який пише музику для нової дитячої вистави: поки що вона має робочу назву «Айболить та Бармалей» за відомим твором Корнія Чуковського.

Балет «Лебедине озеро» Балет «Ромео і Джульєтта»

Дорослі амбіції дитячого театру

На сьогоднішній день в робочому розкладі театру — близько 50-и різножанрових вистав. Це й опери, і балети, і мюзикли, і музичні казки, і симфонічні та вокально-симфонічні програми та концерти. А загалом, творчий доробок театру за майже 30 років його існування складає понад 100 вистав, із яких 40 були поставлені вперше.

Утім, попри таке розмаїття, в театрі щороку випускають по кілька нових вистав. Зокрема, цього сезону тут порадували своїх шанувальників одразу чотирма прем’єрами: операми «Ніч перед різдвом» та «Моцарт і Cальєрі» Римського-Корсакова, музичною казкою-феєрією «Стійкий олов’яний солдатик» Баневича, мюзиклом-казкою «Зачарований чумак» Поклада та балетом «Шахерезада» на музику Римського-Корсакова. Наступного року театр планує здійснити постановку ще двох нових вистав: балету «Айболить і Бармалей» Шевченка, прем’єру якого заплановано на початок театрального сезону 2010-2011 років, та опери-казки Баневича «Дванадцять місяців», яку глядачі побачать напередодні Нового року.

Балет «Дон Кіхот» Опера «Казка про царя Салтана»

– Як бачите, у нас дуже різножанрова програма, — продовжує Володимир Меленчуков. — У репертуарі театру є чимало складних вистав, у яких артисти показують дійсно високу майстерність. Зараз у нас молода і перспективна трупа, яка справді відповідає умовам синтетичності театрального мистецтва: актори чудово рухаються, виконують складні пластичні трюки, а хор — танцює.

Між іншим, перші спроби поєднувати пластику і спів були ще років сім тому. Тож коли трупа виїздила на гастролі за кордон, нас частенько запитували: «Ви хор, який танцює, чи балет, який співає?» Це, дійсно, показник театру високого рівня. Тому, очевидно, театр запрошують на гастролі до Європи. Побували вже у Франції, Німеччині, Іспанії, Нідерландах, Англії, Австрії. Були також у Японії та Кореї. Маємо досвід здійснення спільних міжнародних проектів. Приміром, у 2008 році здійснено україно-нідерландський проект — постановку опери Ж. Бізе «Кармен». Ще раніше театр брав участь в цікавому проекті в Іспанії, куди нас запросила мерія Мадрида на відкриття нового оперного театру, — наші виконавці брали участь у постановці опери Аріго Бойто «Мефістофель». Тепер-от додався ще й спільний проект з французькими колегами, про який згадувалося вище, — опера Ф. Пуленка «Перси Тіресія». Її постановка, сподіваємося, відриє нові можливості театру.

Власне, за останні два роки в театрі відбулося багато хороших змін, хоча ще донедавна його існування дехто ставив під сумнів… Важкі часи минули. Тепер з’явилися нові імпульси, нові бажання. Навіть попри економічну кризу та відсутність державного фінансування. Просто приходять нові талановиті люди з цікавими пропозиціями, оригінальними ідеями, які, зрештою, знаходять своє втілення на сцені...

Ірина ТИМОШЕНКО, журналіст.

Фото з архіву театру.

Медіа-центр «Першого екскурсійного бюро».

Липень 2010 року.



Київський національний академічний театр опери та балету Київський національний академічний театр опери та балету

Національний Академічний театр української драми ім. І. Франка Національний Академічний театр української драми ім. І. Франка

Український голографічний театр доповненої реальності «Visual Fusion» Український голографічний театр доповненої реальності «Visual Fusion»

Київський академічний театр ляльок Київський академічний театр ляльок

Київський національний академічний театр оперети Київський національний академічний театр оперети

 Національний академічний театр російської драми ім. Лесі Українки Національний академічний театр російської драми ім. Лесі Українки

Київський Академічний Молодий театр Київський Академічний Молодий театр

Київський академічний театр ляльок Київський академічний театр ляльок

Київський академічний театр юного глядача на Липках Київський академічний театр юного глядача на Липках

Національний Центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса Національний Центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса

Київський державний академічний театр драми і комедії на Лівому березі Київський державний академічний театр драми і комедії на Лівому березі

Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва

Національна філармонія України Національна філармонія України

Національний будинок органної та камерної музики Національний будинок органної та камерної музики

Будинок Актора Будинок Актора

Київський драматичний театр «Браво» імені Любові Титаренко Київський драматичний театр «Браво» імені Любові Титаренко

Майстерня театрального мистецтва «Сузір\'я» Майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»

Київський драматичний театр на Подолі Київський драматичний театр на Подолі

Театр «Золоті ворота» Театр «Золоті ворота»

Творча вітальня імені І. Козловського \ Творча вітальня імені І. Козловського "Духовна спадщина"

Театр-студія «Оксюморон» Театр-студія «Оксюморон»

Центр мистецтв «Новий український театр» Центр мистецтв «Новий український театр»

«МІСТ» Київський театр-студія – Молодіжний інтерактивний сучасний театр «МІСТ» Київський театр-студія – Молодіжний інтерактивний сучасний театр

Театр «Колесо» Театр «Колесо»

Київський камерний театр-студія «Дивний замок» Київський камерний театр-студія «Дивний замок»

Вільний театр Вільний театр

Театр «Модерн-балет» Театр «Модерн-балет»

Театр «Вільна сцена» Театр «Вільна сцена»

Київський музичний театр імені Г. Ф. Квітки-Основ\'яненка Київський музичний театр імені Г. Ф. Квітки-Основ'яненка

Новий театр на Печерську Новий театр на Печерську

Театр «Актор» Театр «Актор»

Муніципальний театр «Київ» Муніципальний театр «Київ»

Київський академічний театр ляльок Київський академічний театр ляльок

Театр маріонеток Театр маріонеток

Державний театр пластичної драми на Печерську Державний театр пластичної драми на Печерську

Театр-студія імпровізації «Чорний квадрат» Театр-студія імпровізації «Чорний квадрат»

Відкритий театр «Образ» Відкритий театр «Образ»

Театральний центр Києво-Могилянської академії Театральний центр Києво-Могилянської академії

Київський театр поезії «Мушля» Київський театр поезії «Мушля»

Молодіжний театр «відкритий Погляд» Молодіжний театр «відкритий Погляд»

Центр сучасного мистецтва «Дах» Центр сучасного мистецтва «Дах»

Київський театр єврейської пісні «Нешоме» Київський театр єврейської пісні «Нешоме»

Єврейський музично-драматичний театр ім. Шолом-Алейхема Єврейський музично-драматичний театр ім. Шолом-Алейхема

Жіночій театр «На Грушках» Жіночій театр «На Грушках»

«Світлий театр» (дитячий) «Світлий театр» (дитячий)

Учбовий театр при Київському національному університеті театру, кіно та телебачення ім. Карпенко-Карого Учбовий театр при Київському національному університеті театру, кіно та телебачення ім. Карпенко-Карого

Циганський музично-драматичний театр «Романс» Циганський музично-драматичний театр «Романс»

Театр української традиції «Дзеркало» Театр української традиції «Дзеркало»

Театр-студія «Молода опера» при Національній музичній академії України Театр-студія «Молода опера» при Національній музичній академії України

Театр-студія «Райдо» Театр-студія «Райдо»

Молодіжний театр-студія «Papasony» Молодіжний театр-студія «Papasony»

Dance Company Lelio театр Dance Company Lelio театр

Авторский театр-кафе на Оболони «ТеатрионЪ» Авторский театр-кафе на Оболони «ТеатрионЪ»

Театр «Срібний Острів» Театр «Срібний Острів»

Молодежний Театр-студія «З того світу» Молодежний Театр-студія «З того світу»

Народний театр «Арсенал» Народний театр «Арсенал»

Лазерний Театр «Lux Aeterna» Лазерний Театр «Lux Aeterna»

Театр «Райдуга» Культурного центру Українського товариства глухих Театр «Райдуга» Культурного центру Українського товариства глухих