Адреса: 04071 Україна, Київ, Поділ, вул. Щекавицька, 30/39, оф. 4 E-mail: info@primetour.uaТел. +38 (044) 207-12-44Ліцензія туроператора АГ №580812Карта сайту

Будинок з химерами, арх.Городецький, Київ
 
+38 (044) 207-12-44
+38 (096) 940-00-00
+38 (099) 550-00-00

Мы поддерживаем
реформы в Украине
и работаем
исключительно через
расчетный счет!
Будинок з химерами, арх.Городецький, Київ
Неділя, 17 Грудня 2017

Театри Києва > Київський національний академічний театр оперети

«Моя чарівна леді»

Будівля колишнього Троїцького народного дому

«Танго життя»

Адресa: м. Київ, вул. В. Васильківська (Червоноармійська), 53/3. 

Телефон: +38 (044) 2876257, 2872630.

Розташований в будівлі колишнього Троїцького народного дому — свого роду «будинку культури» початку ХХ століття. Тоді це була околиця Києва. Саме тут у 1907 році влаштувалася трупа знаменитого українського актора і режисера Миколи Садовського. Власна трупа Садовського сформувалася за рік до того — у 1906-му, в Полтаві, як музично-драматичний театр з ведучою примою Марією Заньковецькою. Після переселення до Києва сезон відкрився «Наталкою Полтавкою». Музику для багатьох вистав написав великий український композитор Микола Лисенко.

Але не тільки цим знаменита історія Троїцького Народного дому. Тут вперше спробував себе в якості театрального рецензента Симон Петлюра, тут почав диригентську кар'єру в 1912 р. Олександр Кошиць, на цій сцені відбулися прем'єри п'єс Володимира Винниченка, перші свої кроки як митець зробив тут Лесь Курбас (прийшов до театру у 1916 році). З 1918 по 1934 року в будинку знаходився «Державний український народний театр», яким керував брат Миколи Садовського, не менш видатний актор і режисер Панас Саксаганський. У 1922 році в Троїцький дім приходить зі своєю трупою Марія Заньковецька, і з цього ж року театр офіційно носить її ім'я.

Театр оперети в'їхав в будівлю в 1934 році. Називався він тоді Київським державним театром музичної комедії. Слово «оперета» в назву ввели в 1966 році. Протягом багатьох років існування театру в ньому працювали відомі актори, зокрема В. Новинська, Г. Лойко, Н. Блашук, Л. Пресман, Д. Пономаренко, Є. Мамікiна, Д. Шевцов та багато інших. Серед перших режисерів театру — С. Каргальській, Б. Балабан, О. Барсегян. Довгий час головним диригентом театру був відомий композитор і диригент Олексій Рябов — автор відомих українських оперет «Весілля в Малинівці» (1938 рік), «Сорочинський ярмарок» (1943 рік). На сцені театру відбувалися й постановки «Наталки Полтавки» М. Лисенка (1943 рік), «Сватання на Гончарівці» К. Стеценка (1953 рік), «За двома зайцями» В. Рождественьского (1953 рік). Одночасно з українськими творами в театрі йде світова класика оперети: «Летюча миша», «Ранок у Венеції», «Сільва», «Принцеса цирку», «Баядера» та багато інших.

Згідно з концепцією нинішнього директора театру Богдана Струтинського, театр оперети покликаний дарувати глядачеві оптимізм, бути «оберегом», «антидепресантом» для публіки. Тут немає суворого жанрового розподілу — це й оперета, і мюзикл, і опера. А відносно репертуару в театрі зроблений акцент на зразки класичного світового мистецтва.

З 1994 року театр очолив народний артист України Михайло Резнікович. Театр відрізняється традиціоналізмом у трактуванні і розмахом у вситавах. Є декілька експериментальних малих сцен. При театрі існує експозиція, присвячена його історії.


Директор театру
Богдан Струтинський

Гендиректор – художній керівник
Київського національного академічного
театру оперети Богдан  СТРУТИНСЬКИЙ:

«КИЇВСЬКА ОПЕРЕТА – ТО КРОК ДО СВЯТА»

Слова, винесені в заголовок – то девіз театру. Він став символом відродження класичної оперети, як жанру, перетворивши єдиний в Україні    театр оперети на  елітарний театр, що має власний бренд. Безумовно, це є великою заслугою натхненної праці всього творчого колективу та  активної  діяльності  художнього керівника і гендиректора театру – заслуженого діяча мистецтв  Богдана Струтинського. Під девізом “Крок до свята” він повернув глядача у театр оперети, повністю змінивши підхід до функціонування театру, який, попри перевагу класичного репертуару, перестав бути консервативним по своїй суті. Сьогодні це надзвичайно сучасний театр, який має свого глядача і не перестає дивувати його різноманітними новаціями.   Київський театр оперети позиціонує себе як театр широкого профілю, намагаючись дарувати своїм глядачам відчуття справжнього свята, до якого всього лише один крок...   

За роки свого існуання театр здійснив понад 200 постановок українських та зарубіжних авторів, короля української оперети О. Рябова, І. Дунаєвського, Д. Шевцова, класичні оперети Й. Штрауса, Ф. Леґара, І. Кальмана, Ж. Оффенбаха, Ф. Лоу, Л. Бернстайна, Д. Гершвіна.   Здійснювати будь-які постановки  дозволяє високий професійний рівень акторського складу театру і великий творчий потеаціял, але   головне - любов до свого глядача. Не дивно, що Київський театр оперети завжди з величезним успіхом гастролює як Україною, так і  за кордоном, де також  має   своїх щирих шанувальників.    

Київський Національний театр оперети

Троїцький Народний Дім ( стара листівка)

Нещодавно столична оперета  відсвяткувала свій 75 - річний ювілей, найкращим подарунком до якого стало надання Київському академічному театру оперети    статусу "Національного". 

- Наш театр на це не просто заслужив, - говорить керманич Київської оперети Богдан Струтинській. - Я вважаю, що просто була виправлена історична помилка. Оскільки оперетта в нашій державі – єдина, то вона мала отримати такий статус уже давно... Але, можливо, тоді оперета не була в тому творчому стані, чи не в тій формі, або вона не мала того обличчя, яке   має зараз.... Сьогодні вже ніхто не може дорікнути нам, що це незаслужено, ніхто не може заперечити, що наш театр не гідний цього високого статусу. Тому що Київська оперета нині - в авангарді українського культурного простору, вона є одним із перших театрів  столиці  і презентує театральне мистецтво на найвищому рівні....

Від народних прожектів до театральних проектів  

Історія становлення Київської оперети невід’ємна від  історії будинку, який давно вже став рідним домом для всього творчого колективу. Це знаменита історична будівля  Народного Троїцького дому, відомого як "Дім народної просвіти", який спроектували архітектори В.А. Осьмак та Г.М. Антоновський на ще початку минулого століття ( 1901-1902). Будівлю було зведено коштом   київської "Старої громади" за фінансової підтримки відомого українського підприємця - мецената М.Терещенка. У 1905-1907р. під виглядом культурно-прсвітницької комісії тут діяло Центральне бюро профспілок, яке невдовзі було закрито за розповсюдження нелегальної літератури.  Після цього тут працювали   український музично-драматичний театр Садовського (1907-1918), театр Саксаганського (1919-1922), театр ім. М.К.Заньковецької (1922-1934), театр Музичної комедії (1934) і, нарешті,  театр оперети, який функціонує в цьому приміщенні з 1967р. 

Славетна театральна історія   колишнього Народного Троїцького дому веде свій початок від 1907 року, а саме відтоді, коли в цьому приміщенні розташувався перший стаціонарний український театр, заснований відомим українським театральним діячем і актором Миколою Садовським. Разом з ним на цій сцені працювали інші відомі корифеї українського театру  - Марія Заньковецька, Марко Кропивницький, Панас Саксаганський, які склали славу національного театрального мистецтва.  Саме в цьому приміщенні свого часу відбулася прем’єра вистави «Наталка Полтавка» видатного українського композитора Миколи Лисенка. 

Микола Садовський Театр корифеїв Марія Заньковецька

Народження Київського театру оперети позначають двома датами: 13 січня 1934 року та 14 грудня 1935 року.  У 1943 році було відкрито стаціонарний театр музичної комедії під керівництвом В. Бенедиктова та бателмейстера С. Томіліна, до складу якого увійшли провідні актори того часу   Н. Родошальський, Р. Робертов, Т. Юдіна, Л. Огарьов, А. Астахов, Ю.Адинська та ін. А 14 грудня 1935 р. на його сцені відбулася перша прем'єра «Летюча миша» Й. Штрауса, слідом за якою світло рампи побачила перша вистава, поставлена українською мовою, - «Продавець птахів» К. Целлера. Поряд з цими виставами в репертуарі Київського туатру музичної комедії були оперети «Циганська любов» Ф. Легара, «Синя борода» Ж. Оффенбаха. А 1938 року київські глядачі побачили першу українську оперету — «Весілля в Малинівці» О. Рябова.

У роки війни Київський театр музичної комедії  був евакуйований до Казахстану. Тут, у далекому тилу, разом зі своїми колегами з   інших окупованих міст СРСР київські актори продовжували дарувати своє мистецтво глядачам впродовж двох театральних сезонів.  Восени 1944 року Київська музкомедія повернулася з евакуації додому, радіючи, що рідний театр  залишився майже неушкодженим за страшні роки окупації Києва.

Афіша з репертуару театру
(сезон 1935-36рр.)

Афіша з репертуару театру 70-х рр

У повоєнні роки до театру прийшло багато талановитої молоді, згодом  її представники стали визнаними майстрами сцени: Д. Шевцов, О. Михайлов, К. Мамикіна, В. Борисенко. Разом із ними протягом багатьох років тут працювали й інші не менш відомі   актори : В. Новинська, Г. Лойко, М. Блашук, Л. Пресман, Д. Пономаренко;  режисери С. Каргальський, Б. Балабан і О. Барсегян. Тривалий час   головним диригентом театру був композитор і диригент О. Рябов — автор відомих українських оперет «Весілля в Малинівці» (1938 р.), «Сорочинський ярмарок» (1943р.),   «Червона калина» (1954 р.)

Вистава „Сорочинський ярмарок” О. Рябова

Період 1970—1990-х рр. позначений новими яскравими подіями у творчому житті Київської оперети. Із ними пов’язані імена видатних режисерів, дириґентів, драматургів та композиторів другої половини ХХ сторіччя: В. Бегми, В. Шулакова, С. Сміяна, Д. Шевцова, Б. Шарварка, Ю. Рибчинського, В. Лукашова та багатьох інших. У репертуарі театру з’явилися чудові різножанрові вистави:  «Три мушкетери» М. Дунаєвського, «Товариш любов» В.Ільїна, «Фіалка Монмартру», «Принцеса цирку», «Сільва», «Баядера» Імре Кальмана, «Севастопольський вальс» К. Лістова, «Кадриль» В. Гроховського, «Зоряний час», «Сто перша дружина султана» А.Філіпенка. У ці роки театральну славу опереті складали   поважні майстри сцени, народні артисти України: Т. Тимошко-Горюшко, Л. Маковецька, С. Павлінов, В. Чемена, В. Альошина-Костюкова, О.Трофимчук, О. Кравченко, В.Богомаз, режисер С. Сміян, головний балетмейстер О. Сегаль.  

Нові сторінки Київської оперети

З 2003 р. Київський театр оперети очолив новий художній керівник Богдан Струтинський, з приходом якого в його славній історії з’явилися нові цікаві сторінки. Останнім часом в театрі відбуваються величезні зміни. І хоча столичний глядач є достатньо  вибагливим – вони не проходять поза його увагою. В результаті усього за 7 років Київський театр оперети перетворився із   другорядного і майже провінційного  на один із елітарних столичних театрів, де   квитки на вистави    потрібно замовляти чи не за місяць.

 - Лише за перший рік моєї роботи в театрі ми здійснили  шість проектів, - згадує  Богдан Струтинський. - Відкрили камерну сцену, так званий «салонний» театр, який на сьогодні є стабільно аншлаговим... Усі постановки на цій сцені здійснюються тільки українською мовою. Це - моє кредо і моє правило. Відтоді, чи не кожен сезон   для   нас є експериментальним. Зберігаючи назву «Театр оперети», ми весь час розширюємо для себе жанрові можливості. Тепер у нас є  оперета, мюзікл, музично-драматична вистава, музична вистава, опера, опера-буф. Для себе я поставив планку взяти вищі досягнення. Адже в цьому приміщенні починався перший стаціонарний театр, тут працював Курбас, інші видатні театральні діячі. Ми перед ними відповідаємо за рівень, за висоту планки, за якість — і за українську культуру.

Вистава „Фіалка Монмартру” І. Кальмана

Вистава „Моя чарівна леді” Ф. Лоу

- Усе, чим є сьогодні театр оперети , – продовжує його керівник, - це зусилля багатьох людей, усього колективу.  Бо театр – це, насамперед, сцена, а головна дійова особа – глядач, для якого все це робиться. Тому   у нас в театрі останнім часом змінилося майже все – і його зовнішній вигляд, і внутрішні інтер’єри,  і   виконавська майстерність, і форма гри та спілкування акторів з глядачем, і репертуар, і костюми з декораціями... Дбаючи про майбутнє театру, його амбітній керівник відкрив підготовчі курси для нових талантів, що, можливо, коли-небудь   перетворяться на музично-драматичний інститут імені Миколи Садовського. Приваблюючи до театру юних глядачів, реалізував кілька дитячих проектів, відродивши жанр музичної казки. І тепер  театр оперети вже має власний повноцінний сімейний репертуар: «Карнавал казок в Україні», «Дюймовочка», «Лампа Алладіна»,  «Чиполліно», «Білосніжка і семеро гномів». За словами Б.Струтинського, він хотів би зробити ще й тінейджерський проект, варіант такого собі українського Гаррі Поттера, лібретто до якого вже існує під робочою назвою  «Сім лицарських чеснот» .

Танцювально-пластичне шоу „Танго життя”

Вистава у фоеє „Кавова кантата” Й. Баха

Для вишуканої і більш вимогливої публіки Київська оперета пропонує  оригінальний  салонний театр «У фойє», який було задумано як пошукову майстерню для творчої самореалізації акторів і режисерів. Першою виставою на камерній сцені стала одноактна оперета Ж.Оффенбаха «Звана вечеря з італійцями», прем’єра якої відбулася у жовтні 2004 року, а за два роки глядачі побачили вже нову прем’єру: «Кавова кантату» Й. С. Баха українською мовою. Прем’єра цієї вистави  стала справжнім фурором в театральному житті столиці. «Кавова кантата», створена Й.С.Бахом для аристократичної публіки, була вперше виконана у м. Лейпцигу (Німеччина). Вона присвячена напою, культура споживання якого починала зароджуватись у Європі, викликаючи серед населення чимало дискусій „за” і „проти”. В основі її сюжету – кумедна полеміка між двома поколіннями (батьком і донькою), яка намагається довести „..який солодкий має кава аромат”. Ця світська кантата була своєрідним  відгуком композитора на ситуацію того часу, на суперечливе ставлення німців до кави... Проте вдала інтерпретація київського театру оперети змогла перетворити вечір з  класичною музикою Баха у поєднанні із запашною кавою на вишукане задоволення для справжніх музичних „гурме”.

Остання прем’єра театру –
вистава „Ключ на бруківці, або Пригоди весільної ночі”

- Взагалі, - вважає директор, - нашому театру  притаманне поняття “вперше”. Ми не хочемо обмежуватися  традиційними рамками: театр сміливо впроваджує новинки, постійно шукаючи нові форми спілкування з глядачами.  А глядачу потрібний, власне кажучи, якісний продукт, який називається «вистава». Тому ми не боїмся експериментів -  граємо мюзикл, а потім робимо вечір класичного чи українського романсу. У нас є і оперета, і мюзикл, і музично-драматична вистава, і опера-буф, і музична казка – всього близько 20 різножінрових вистав. І щосезону намагаємося розширити репертуарну афішу. Проводимо тематичні концерти, приміром: «Зі сторінок оперети», «Молодь в опереті», «Концерт зірок оперети», «Вечір українського романсу» або «Вечір класичного романсу»,  «Вечір Штрауса». Такі проекти є дещо незвичними для театрального простору, але актуальними для часу і суспільства. І це вже стало доброю традицією нашого театру і вони повторюються з року в рік, і наш глядач вже чекає на такі події. 

Зберігаючи назву «Театр оперети», оскільки наразі ми є єдиним театром цього жанру в Україні, ми його позиціонуємо як театр широкого профілю... Мені важливо розширити рамки оперети, щоб до театру прийшла молодь. Тому ми й створили музичну вітальню, театр у фоеє. Цей експеримент виявився напрочуд вдалим і  сьогодні у нас вже задіяно два фойє для вистав:   бальне і банкетне.   А взагалі, я вважаю, що оперета, це дуже демократичний жанр, і сьогодні наш театр – то такий собі надійний антидепресант, який надзвичайно потрібний у цей складний час людям.

Що ж до майбутнього і планів, то їх у Б. Струтинького – чимало, як і має бути у будь-якої творчої особистості. У своїх мріях він бачить київську оперету   національним мюзік-холом, навіть з індустрією розваг... Хоча до цього ще   багато треба здійснити звичайної буденної роботи. Втім, з кожним кроком  ця мрія стає ближчою, щодалі переконуючи глядача:  Київська оперета – «це крок до свята!»

Підготувала Ірина ВОЛОДІНА, журналіст.

Медіа-центр "Першого екскурсійного бюро".

Квітень 2010.



Київський національний академічний театр опери та балету Київський національний академічний театр опери та балету

Національний Академічний театр української драми ім. І. Франка Національний Академічний театр української драми ім. І. Франка

Український голографічний театр доповненої реальності «Visual Fusion» Український голографічний театр доповненої реальності «Visual Fusion»

Київський академічний театр ляльок Київський академічний театр ляльок

Київський національний академічний театр оперети Київський національний академічний театр оперети

 Національний академічний театр російської драми ім. Лесі Українки Національний академічний театр російської драми ім. Лесі Українки

Київський Академічний Молодий театр Київський Академічний Молодий театр

Київський академічний театр ляльок Київський академічний театр ляльок

Київський академічний театр юного глядача на Липках Київський академічний театр юного глядача на Липках

Національний Центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса Національний Центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса

Київський державний академічний театр драми і комедії на Лівому березі Київський державний академічний театр драми і комедії на Лівому березі

Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва

Національна філармонія України Національна філармонія України

Національний будинок органної та камерної музики Національний будинок органної та камерної музики

Будинок Актора Будинок Актора

Київський драматичний театр «Браво» імені Любові Титаренко Київський драматичний театр «Браво» імені Любові Титаренко

Майстерня театрального мистецтва «Сузір'я» Майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»

Київський драматичний театр на Подолі Київський драматичний театр на Подолі

Театр «Золоті ворота» Театр «Золоті ворота»

Творча вітальня імені І. Козловського \ Творча вітальня імені І. Козловського "Духовна спадщина"

Театр-студія «Оксюморон» Театр-студія «Оксюморон»

Центр мистецтв «Новий український театр» Центр мистецтв «Новий український театр»

«МІСТ» Київський театр-студія – Молодіжний інтерактивний сучасний театр «МІСТ» Київський театр-студія – Молодіжний інтерактивний сучасний театр

Театр «Колесо» Театр «Колесо»

Київський камерний театр-студія «Дивний замок» Київський камерний театр-студія «Дивний замок»

Вільний театр Вільний театр

Театр «Модерн-балет» Театр «Модерн-балет»

Театр «Вільна сцена» Театр «Вільна сцена»

Київський музичний театр імені Г. Ф. Квітки-Основ\'яненка Київський музичний театр імені Г. Ф. Квітки-Основ'яненка

Новий театр на Печерську Новий театр на Печерську

Театр «Актор» Театр «Актор»

Муніципальний театр «Київ» Муніципальний театр «Київ»

Київський академічний театр ляльок Київський академічний театр ляльок

Театр маріонеток Театр маріонеток

Державний театр пластичної драми на Печерську Державний театр пластичної драми на Печерську

Театр-студія імпровізації «Чорний квадрат» Театр-студія імпровізації «Чорний квадрат»

Відкритий театр «Образ» Відкритий театр «Образ»

Театральний центр Києво-Могилянської академії Театральний центр Києво-Могилянської академії

Київський театр поезії «Мушля» Київський театр поезії «Мушля»

Молодіжний театр «відкритий Погляд» Молодіжний театр «відкритий Погляд»

Центр сучасного мистецтва «Дах» Центр сучасного мистецтва «Дах»

Київський театр єврейської пісні «Нешоме» Київський театр єврейської пісні «Нешоме»

Єврейський музично-драматичний театр ім. Шолом-Алейхема Єврейський музично-драматичний театр ім. Шолом-Алейхема

Жіночій театр «На Грушках» Жіночій театр «На Грушках»

«Світлий театр» (дитячий) «Світлий театр» (дитячий)

Учбовий театр при Київському національному університеті театру, кіно та телебачення ім. Карпенко-Карого Учбовий театр при Київському національному університеті театру, кіно та телебачення ім. Карпенко-Карого

Циганський музично-драматичний театр «Романс» Циганський музично-драматичний театр «Романс»

Театр української традиції «Дзеркало» Театр української традиції «Дзеркало»

Театр-студія «Молода опера» при Національній музичній академії України Театр-студія «Молода опера» при Національній музичній академії України

Театр-студія «Райдо» Театр-студія «Райдо»

Молодіжний театр-студія «Papasony» Молодіжний театр-студія «Papasony»

Dance Company Lelio театр Dance Company Lelio театр

Авторский театр-кафе на Оболони «ТеатрионЪ» Авторский театр-кафе на Оболони «ТеатрионЪ»

Театр «Срібний Острів» Театр «Срібний Острів»

Молодежний Театр-студія «З того світу» Молодежний Театр-студія «З того світу»

Народний театр «Арсенал» Народний театр «Арсенал»

Лазерний Театр «Lux Aeterna» Лазерний Театр «Lux Aeterna»

Театр «Райдуга» Культурного центру Українського товариства глухих Театр «Райдуга» Культурного центру Українського товариства глухих