Адреса: 04071 Україна, Київ, Поділ, вул. Щекавицька, 30/39, оф. 4 E-mail: info@primetour.uaТел. +38 (044) 207-12-44Ліцензія туроператора АГ №580812Карта сайту

Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви» (село Пляшева Радивилівського району Рівненської області).
 
+38 (044) 207-12-44
+38 (096) 940-00-00
+38 (099) 550-00-00

Мы поддерживаем
реформы в Украине
и работаем
исключительно через
расчетный счет!
Національний  історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви» (село Пляшева Радивилівського району Рівненської області).
Неділя, 17 Грудня 2017

Театри Києва > Театр української традиції «Дзеркало»

Театр украинської традиції «Дзеркало» Коллектив театрау«Дзеркало» Перша в столиці вистава про Степана Бандеру

Адреса: вул. Алма-Атинська, 109 - Центр культури ДВРЗ
Телефон: 568-78-56, 568-98-40

І не тільки української. Ще і єврейської. Якщо точніше - одеської та київської. А якщо українській - то і західної, і східної. І полтавської, і львівської. Загалом, всеукраїнської традиції цей театр. Він існує з 1981 року, з епохи, коли в Києві з'явилося відразу кілька театрів - одні офіційно, з дозволу партії та уряду, інші - самодіяльно, напівпідпільно, і тільки перебудова дала їм можливість вийти на світло - в прямому і переносному сенсі.

Театр «Дзеркало» створений братами Петранюкамі - Віталієм і Василем (Віталій - бард, Володимир - теж бард, режисер, член Конгресу Українських Націоналістів) Грає він театралізовані, веселі, бурлескні вситави з великою кількістю музики. Виступає на різних майданчиках: в Будинку актора, в Муніципальному театрі опери та балету і в інших місцях. Завданням театру його засновники називають «відродження духовної спадщини українського народу, втілення етнічних і фольклорних образів у музично-драматичних спектаклях». Українська традиція тут складається з єврейської (одеської), української та - окремо - галицької.

Коли в хрестоматійну епоху «застою» брати Петранюкі зібрали навколо себе групу молодих ентузіастів, їх починання носило всі ознаки експериментальної сцени, носило претензійну назву «Червоний Барабан» і являло собою, в основному, поетичні вистави. Згодом експеримент розрісся до вулиць і площ Києва, а також інших міст України, де «Червоний барабан» брав участь у мистецьких заходах, організованих з нагоди різних свят.

Але сам театр прославився завдяки своєму сміливому і неординарного вчинку - в травні 1986 року він зіграв виставу в... Чорнобилі. Так-так, ще не встиг охолонути реактор, а на території найбільшого ядерного вибуху був зіграний перший в світі спектакль, присвячений катастрофі на ЧАЕС - під назвою «Вогняні автографи». Після цього про театр заговорив увесь тодішній Радянський Союз. З 1986 по 1988 р. театр «Дзеркало» провів близько 90 виступів у 30-кілометровій зоні чорнобильської АЕС, за що брати Петранюкі, а також всі актори театру, були нагороджені, як ліквідатори наслідків аварії на атомній електростанції. Театр із тих пір реікарніровался, мабуть, мутував під впливом радіації - і переродився в театр «Дзеркало».

Сезон 1989 року пройшов під знаком співробітництва з письменником світової слави Венедиктом Єрофєєвим, з яким Володимир Петранюк створив сценічну версію поеми «Москва - Петушки» і реалізував її разом зі своїм братом Віталієм, який написав музику і пісні до спектаклю, у краківському театрі «Bagatela» («Дрібнички»), а також у Києві у своєму театрі «Дзеркало».Вистава стала істотним театральним подією в артистичного життя Кракова та Києва в 1989-1990 р.

У той же час творчий склад «Дзеркала» присвячував багато уваги українського фольклору. Жартівлива музична програма «Було і загуло» перетворилася на спектакль, без якого не відбувався майже ні один великий свято на Київщині. Ця програма стала пізніше основою спектаклю-кабаре «Від Києва до Кракова мова наша однакова», який театр до сьогодення представляє в Кракові.

На початку 1990-х другою батьківщиною для театру братів Петранюков став Краків.У 1992 році легенда театрального Кракова - Петро Скшінецкій - запросив «Дзеркало» в театр-кабаре «Piwnica pod Baranami» («Підвал під баранами») де вони зіграли виставу Володимира Петранюка «Мій бідний фюрер», а також розважали публіку на площі Головного Ринку і на вулицях Кракова. У 1993 році саме на площі Головного Ринку «Дзеркало» побачила Тереза Адамчик, власниця краківського кафе-галереї «Аріель», і запропонувала колективу постійну роботу в Польщі. Робота в Кракові надихнула братів на обробку... одеської тематики: так з'явилася шоу-програма «Ах! Одеса! ».

Вже 18 років театр живе і творить на польській землі, співпрацюючи з найбільшими польськими режисерами. А в 2003-му він повернувся на батьківщину: Володимир Петранюк створив філію тетра в Києві. Так в українській столиці з'явився європейський театр. Вірніше, української, насичений не тільки інтернаціональної тематикою, а й європейським підходом до театральної справи. Адже Краків - одна з театральних столиць Європи, а за 18 років була відмінна можливість вивчити особливості тамтешньої театральної кухні і майстерності.

Так що тепер він - європейський театр з українсько-єврейським репертуаром. Такий ось союз народів у просторі єдиної творчості. Не вірите? Візьмемо навмання кілька вистав з його київського репертуару.

Вистава «Вій» - створена до 200-річчя народження М. Гоголя. Сценічна версія загадкового генія і містифікатора намагається знайти відповіді на питання української долі, щастя і нещастя українського народу, джерел ненависті і фатального кохання. Глядачі виявляються втягнуті в демонічний вир любові панночки-відьми і романтика Хоми Брута, що розвивається протягом трьох містичних ночей. У виставі звучать пісні культової київської групи «Вій».

А ось інший, дуже відомий, спектакль «Дзеркала», що обійшов на момент створення всі театральні ЗМІ України, Польщі, Росії та Ізраїлю - «Де ви сохнітє бельйо? або В Києві, на Подолі...» - чудово поставлений водевіль за п'єсою українського драматурга ХІХ століття - М. Янчука. Але дія зміщена у часи, більш нам близькі - у декорації ще не забутого єврейського Подолу повоєнні пори. Це історія кохання єврейської дівчини Рахілі і українського хлопця Богдана, що розгортається на неповторному побутовому і мовному тлі життя і спілкування двох родин одного подільського двору в умовні 1950-60-і роки. Чи потрібно говорити, що вистава наповнений оригінальними піснями, танцями, насичена соковитим гумором?

Ще один «осучаснений» спектакль - «Заморочене весілля» за М. Зощенко - так і характеризується: як «ексцентрична комедія для гомеричного реготу». Дія спектаклю перенесено в Україну і трохи посунути в часі - в 1960-і роки. Вічний студент Остап залицяється до буфетниці Анжели, але жадає він аж ніяк не кохання, а київських квадратних метрів. Дійство причаровує чудовою українською піснею у виконанні поета і музиканта Василя Гонтарського у супроводі групи «Вася CLAB». А божевільні танці у постановці балетмейстера Людмили Глушко пронизують весь спектакль електричним струмом рок-н-ролу ...

Вам ще не захотілося на представлення цього чудового театру?

Гдє ві сохнітє бельйо? Гдє ві сохнітє бельйо? Хаїм і Хайка, Вій.

 



Київський національний академічний театр опери та балету Київський національний академічний театр опери та балету

Національний Академічний театр української драми ім. І. Франка Національний Академічний театр української драми ім. І. Франка

Український голографічний театр доповненої реальності «Visual Fusion» Український голографічний театр доповненої реальності «Visual Fusion»

Київський академічний театр ляльок Київський академічний театр ляльок

Київський національний академічний театр оперети Київський національний академічний театр оперети

 Національний академічний театр російської драми ім. Лесі Українки Національний академічний театр російської драми ім. Лесі Українки

Київський Академічний Молодий театр Київський Академічний Молодий театр

Київський академічний театр ляльок Київський академічний театр ляльок

Київський академічний театр юного глядача на Липках Київський академічний театр юного глядача на Липках

Національний Центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса Національний Центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса

Київський державний академічний театр драми і комедії на Лівому березі Київський державний академічний театр драми і комедії на Лівому березі

Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва

Національна філармонія України Національна філармонія України

Національний будинок органної та камерної музики Національний будинок органної та камерної музики

Будинок Актора Будинок Актора

Київський драматичний театр «Браво» імені Любові Титаренко Київський драматичний театр «Браво» імені Любові Титаренко

Майстерня театрального мистецтва «Сузір'я» Майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»

Київський драматичний театр на Подолі Київський драматичний театр на Подолі

Театр «Золоті ворота» Театр «Золоті ворота»

Творча вітальня імені І. Козловського \ Творча вітальня імені І. Козловського "Духовна спадщина"

Театр-студія «Оксюморон» Театр-студія «Оксюморон»

Центр мистецтв «Новий український театр» Центр мистецтв «Новий український театр»

«МІСТ» Київський театр-студія – Молодіжний інтерактивний сучасний театр «МІСТ» Київський театр-студія – Молодіжний інтерактивний сучасний театр

Театр «Колесо» Театр «Колесо»

Київський камерний театр-студія «Дивний замок» Київський камерний театр-студія «Дивний замок»

Вільний театр Вільний театр

Театр «Модерн-балет» Театр «Модерн-балет»

Театр «Вільна сцена» Театр «Вільна сцена»

Київський музичний театр імені Г. Ф. Квітки-Основ\'яненка Київський музичний театр імені Г. Ф. Квітки-Основ'яненка

Новий театр на Печерську Новий театр на Печерську

Театр «Актор» Театр «Актор»

Муніципальний театр «Київ» Муніципальний театр «Київ»

Київський академічний театр ляльок Київський академічний театр ляльок

Театр маріонеток Театр маріонеток

Державний театр пластичної драми на Печерську Державний театр пластичної драми на Печерську

Театр-студія імпровізації «Чорний квадрат» Театр-студія імпровізації «Чорний квадрат»

Відкритий театр «Образ» Відкритий театр «Образ»

Театральний центр Києво-Могилянської академії Театральний центр Києво-Могилянської академії

Київський театр поезії «Мушля» Київський театр поезії «Мушля»

Молодіжний театр «відкритий Погляд» Молодіжний театр «відкритий Погляд»

Центр сучасного мистецтва «Дах» Центр сучасного мистецтва «Дах»

Київський театр єврейської пісні «Нешоме» Київський театр єврейської пісні «Нешоме»

Єврейський музично-драматичний театр ім. Шолом-Алейхема Єврейський музично-драматичний театр ім. Шолом-Алейхема

Жіночій театр «На Грушках» Жіночій театр «На Грушках»

«Світлий театр» (дитячий) «Світлий театр» (дитячий)

Учбовий театр при Київському національному університеті театру, кіно та телебачення ім. Карпенко-Карого Учбовий театр при Київському національному університеті театру, кіно та телебачення ім. Карпенко-Карого

Циганський музично-драматичний театр «Романс» Циганський музично-драматичний театр «Романс»

Театр української традиції «Дзеркало» Театр української традиції «Дзеркало»

Театр-студія «Молода опера» при Національній музичній академії України Театр-студія «Молода опера» при Національній музичній академії України

Театр-студія «Райдо» Театр-студія «Райдо»

Молодіжний театр-студія «Papasony» Молодіжний театр-студія «Papasony»

Dance Company Lelio театр Dance Company Lelio театр

Авторский театр-кафе на Оболони «ТеатрионЪ» Авторский театр-кафе на Оболони «ТеатрионЪ»

Театр «Срібний Острів» Театр «Срібний Острів»

Молодежний Театр-студія «З того світу» Молодежний Театр-студія «З того світу»

Народний театр «Арсенал» Народний театр «Арсенал»

Лазерний Театр «Lux Aeterna» Лазерний Театр «Lux Aeterna»

Театр «Райдуга» Культурного центру Українського товариства глухих Театр «Райдуга» Культурного центру Українського товариства глухих