Адреса: 04071 Україна, Київ, Поділ, вул. Щекавицька, 30/39, оф. 4 E-mail: info@primetour.uaТел. +38 (044) 207-12-55Ліцензія туроператора АГ №580812Карта сайту

Будівля київського Купецького зібрання (нині – Національна філармонія України). Київ. Кінець ХІХ ст.
 
+38 (044) 207-12-55
+38 (096) 940-00-00
+38 (099) 550-00-00

Мы поддерживаем
реформы в Украине
и работаем
исключительно через
расчетный счет!
Будівля київського Купецького зібрання (нині – Національна філармонія України). Київ. Кінець ХІХ ст.
Четверг, 20 Січня 2022

Меню

Тури вихідного дня > Стародавні фортеці навколо Києва

   

Змієви вали біля Вишгороду

Святі Борис та Гліб

Горн для випалювання глиняного посуду, Х ст., музей гончарства 

Ми запрошуємо вас в поїздку по навколишніх київських фортецях — колись великих і могутніх містах, кожне з яких уславлене в історії Русі. Вишгород, Білогородка (Білгород) та Васильків — кожен із них має пам’ятки давніх часів. Екскурсія розповість не тільки про слов'янські фортеці, а й про більш давні часи, коли в околицях нинішньої української столиці розташовувалися скіфські городища.

Вишгород. Північне передмістя столиці України, фактично її місто-супутник, Вишгород — унікальне за своєю історичною аурою місто. Ровесник Києва, резиденція найвідоміших монархів Київської Русі, місце заховання мощей перших руських святих, герой військових битв і свідок епохи індустріалізації — все це Вишгород. Тут жив хреститель Русі Володимир, тут писав свої закони великий Ярослав Мудрий, саме тут були поховані перші руські святі Борис і Гліб. Площа укріплень старого городища складає понад 4 га. На них стоїть храм Бориса і Гліба, відновлений після обстрілу в 1943-му. У місті знаходиться єдиний на Київщині музей гончарства.

Білогородка. Одне з найбільших городищ в околицях Києва. Його площа сягає 100 га. Тут відкриті залишки кам'яних храмів. Поховання часів Київської Русі, звідси «є пішла» російська археологія. У валах древнього міста нині — один із найпопулярніших оборонних об'єктів «лінії Сталіна» — «штольня», де знімався перший український фільм жахів з аналогічною назвою.

Васильків. Давнє місто на Київщині, засноване на рік хрещення Русі (988 р.) Колись важлива фортеця, що прикривала південні підступи до Києва, після початку російсько-польських воєн — прикордонне місто на кордоні з католицьким світом. Тут височіє величний собор Антонія і Феодосія (1750-і), побудований автором дзвіниці Печерської лаври — С. Ковніром. Саме тут народився засновник Лаври Феодосій Печерський. Колодязь святого Феодосія, Миколаївська, Різдвяна церкви, скіфські кургани, будівля канцелярії Чернігівського полку. Місто стало центром південного повстання декабристів у січні 1826 р. — найбільшого збройного повстання в царській імперії XIX ст.

 

Організаційні питання:

  • Тривалість екскурсії — 8 годин.
  • У вартість входить: проїзд, екскурсійне обслуговування по маршруту, групова страховка, вхідні квитки.
  • ІНДИВІДУАЛЬНІ ЕКСКУРСІЇ — за Вашою заявкою — в будь-який зручний час, на будь-якому транспорті.

     
Вхід до штольні, Білогородка

Пам’ятник декабристам, Васильків

Собор Св. Антонія та Феодосія, Васильків


Олег Коваль

Завідувач історико-краєзнавчим музеєм м. Вишгорода
Олег КОВАЛЬ:

«ПІДЗЕМЕЛЛЯ СТАРОДАВНІХ ОБОРОННИХ ВАЛІВ
ЩЕ ДЕСЬ ЩОСЬ ЗБЕРІГАЮТЬ...»

Можна не вірити у привиди, але погляду підвладне виключно те, що відбувається насправді. Ось і деякі жителі Вишгорода брехати не стануть: своїми очима не раз бачили, як на тому чи іншому подвір'ї земля раптом просяде улоговинкою і тут же осипається в утворену воронку — щезає у невидимій прірві. А у вітряну погоду можна ще й почути як десь там, під воронкою, дійсно хтось або щось є — гуде і виє. Привид? Це як у грозу виходить: спершу блискавка блисне перед очима, а потім грім вдарить по вухах.

Археолог Руслан Орлов ще не так давно мав намір розкрити одне з таких примітних місць коло стін стародавнього храму Святих Бориса і Гліба — там, де збереглися фрагменти фортифікаційних валів часів Київської Русі. Але, ледь копнувши лопатою, далі рити не став. Привидів злякався? Адже не дарма археологи стверджують: ледь не вся північна частина України стоїть на лесових ґрунтах, дуже сприятливих для того, щоб у них облаштовувати якісь підземні споруди — печери, скажімо...

Ми й самі тут потихеньку намагаємося розгадати: чи насправді під Вишгородом є підземні ходи? — розповідає Олег Васильович КОВАЛЬ, завідувач міським історико-краєзнавчим музеєм, який є складовою частиною Вишгородського історико-культурного заповідника.

Історико-краєзнавчий музей м. Вишгорода

І як успіхи?

 Однозначно — є. Факти і логіка підказують. От же, дивіться, оборонні вали з глибокої давнини залишилися. А як же фортифікаційним спорудам — та й без підземних комунікацій! Церква Бориса і Гліба була споруджена в 1074-1112 роках на цьому ж місці, при валах. І який же храм був би о тій порі без печер! Адже і сусідній Києво-Межигірський монастир, що за чотири кілометри від нас, теж стояв у свого часу на лесових склепіннях. Печери Києво-Печерської лаври та Кирилівської церкви, що на київських Дорогожичах, також прориті в лесових ґрунтах. До того ж, і сучасні прилади показують: є тут якісь порожнечі...

Хочете сказати, що наші предки будували за типовими, як нині водиться, проектами?

Аж ніяк. Але все ж: при всьому різноманітті замкового будівництва в середньовічній Європі та давній Русі існували його непохитні правила й елементи. Тобто, всі споруди були різними, але їх завжди об'єднувало щось спільне: високий пагорб на підступах, річка чи озеро неподалік стін, глибокий рів навколо, насипний або природний вал, в'їзні ворота. Все це становило першу лінію укріплень. Всередині споруд — друга лінія оборони була, більш висока. Останнім прихистком оборонців у разі необхідності повинні були служити, за європейськими мірками, так званий «дон-жон» — найвища вежа на замковій території і, дуже часто, таємні підземні коридори.

Так от, деякі археологи-любителі, які досліджували стародавній Вишгород, вибудовували свої гіпотези виходячи саме з таких «стандартів». З, так би мовити, типажу середньовічного феодального помістя. Але їхня концепція не в усьому знаходить підтримку професійних дослідників історії.

В експозиції музею

Що ж не влаштовує археологів?

Перша їх заповідь: не розкопано, не знайдено — значить, не можна що-небудь стверджувати однозначно, беззастережно.

Зрозуміло: підземелля у Вишгороді поки не знайдені, є тільки гіпотеза. Та ще вітер, який гуде-свистить, мов привид підземний. Але зате є древні вали і храм. Чи можна сказати: вір очам своїм?

Можна, все справжнє, все має свою багатовікову історію.

Про що ж вона повідає нам, сьогоднішнім?

Про те, наприклад, що ці залишки фортифікаційних укріплень, природних валів свято бережуть пам'ять про наймудрішу жінку свого часу, визначного діяча Київської Русі — рівноапостольну княгиню Ольгу. Простіше кажучи, Вишгород, за згадуваннями Нестора-літописця, — це «град Ольги», її феодальний маєток. Саме з часів Ольги він отримав у київському князівстві особливий статус. На те є свідчення і у візантійському літописі: двічі побувавши у стародавньому Константинополі, княгиня була представлена володаркою Вусеграда — так у давнину називали наше місто.

В експозиції музею

А взагалі-то, в різних літописах часів Київської Русі Вишгород згадується 38 разів. З усього цього можна зробити головний висновок: Вишгород і Київ — близнюки-брати. Ось дивіться: звідси, від стін Борисоглібського храму, можна побачити блиск куполів Софії Київської та Києво-Печерської лаври, силуети самого міста. Так само і в давнину: з цього самого пагорба проглядався київський дитинець-кремль, що стояв колись на нинішній Старокиївській горі, а звідти добре було видно вишгородське городище-дитинець, на території якого ми зараз знаходимося. У разі будь-якої небезпеки чи іншої потреби можна було запалити багаття, обмінятися сигналами на лінії, так би мовити, «великокнязівська резиденція — стольний град».

Ви хочете сказати, що зараз ми стоїмо на території стародавнього городища-дитинця вишгородського?

Його площа була дещо меншою київського. Але місце для нього, як бачите, підібрано ідеально. У нашому музеї представлений досить значних розмірів макет — історико-ландшафтну реконструкцію городища-дитинця і деякої частини безпосередньо оточуючого його давньоруського поселення ХІ-ХІІ століть. У кільці оборонних валів та інших фортифікаційних споруд височів величний храм Святих Бориса і Гліба, а, приблизно, в ста сажнях від нього на південний схід міг перебувати теремний палац, напевно — дерев'яний.

Звідки така впевненість: великокнязівська резиденція — дерев'яна?

По-перше, на цей рахунок існує безліч наукових версій. Ну, а потім — я сам тому свідок.

???

Споконвіку тутешня територія була покрита непрохідними дубовими гаями. Добре пам'ятаю, як одного разу біля берегів Вишгорода земснаряди витягали з дна Дніпра старі важезні дубові колоди. Та й приклад облаштування тутешніх фортифікацій говорить про те ж: оборонні вали зміцнювалися дерев'яними колодами.

Храм святих Бориса і Гліба, ХІХ ст. В експозиції музею.
Копія ікони Володимирської Богородиці

А що кажуть археологи про Борисоглібський храм?

Професор Ставровський, наприклад, який у 1843 році досліджував тутешні курганні групи, звернув увагу на те, що за церквою Бориса і Гліба виявлені залишки кам'яних споруд — то були залишки стін того, першого храму Святих Бориса і Гліба. Побудований він був, нагадаю, на рубежі ХІ-ХІІ століть зусиллями тутешнього і досить потужного в ті часи гончарного центру на гроші великокнязівської сім'ї. За своїми розмірами храм поступався тільки святій Софії Київській. Простояв же він до ХVI століття — до часів занепаду польсько-литовського правління на нашій землі. Тоді церкву розібрали і по частинах вивезли до Києва. Археологи засвідчили: частина «Борисоглібського» каменю використана в облаштуванні фундаменту Андріївської церкви. Споконвічні ж залишки фундаменту і стін стародавнього храму ви можете побачити прямо зараз під музейним склом біля стін нинішньої споруди Борисоглібської церкви. Нова будівля споруджена в ХІХ столітті в центральній частині розташування першого храму. Служба в ньому правиться регулярно. Хоча у цієї церкви є вже своя непроста історія, яка заслуговує, можливо, окремої розповіді...

Храм святих Бориса і Гліба (1861 - 1863) Саркофаг із рештками фундаменту стіни храму
святих Бориса і Гліба (ХІ - ХІІ ст.)

Чи прояснилася легенда про самих великомучеників Бориса і Гліба?

Достеменно відомо, що невинно убієнні брати Ярослава Мудрого поховані саме тут, у Вишгороді. Далі вже легенда свідчить, що мощі Бориса і Гліба поклали в мармурові саркофаги, потім у золоті й нарешті — у срібні. Однак звістки про мощі зникають вже наприкінці ХІІ століття. Цілком імовірно, їх заховали в землі перед навалою Батия. Адже православна церква канонізувала братів як перших слов'янських святих. Але є і така ось версія старої легенди: якщо коли-небудь Борис і Гліб дивовижним чином з'являться з-під землі, то Україна воскресне в благополуччі...

Так, кожен школяр, мабуть, знає: завдяки святим мощам Бориса і Гліба у Вишгороді збиралися князі землі Руської, тут приймалися важливі державні рішення, відзначалися видатні події...

І тут же народжувалися великокнязівські діти. Можна навіть так сказати: з покоління в покоління зберігалася великокнязівська традиція — народжувати дітей у Вишгороді, щоб назавжди залишити це містечко як свою феодальну власність. Тим часом діти наших князів несли світу з Вишгорода славу і мудрість своєї Вітчизни. Згадаймо Анну, дочку Ярослава Мудрого. Виходячи заміж за французького короля Генріха, вона взяла в далеку дорогу отчий дар — Євангеліє. Сьогодні воно зберігається в храмі міста Реймс, на ньому присягали французькі королі.

Історико-ландшафтна реконструкція княжого городища-дитинця
та деякої оточуючої його частини поселення (ХІ - ХІІ ст.)
Фрагмент оборонних валів давнини

Або інша дочка київського князя — Єлизавета, перша висококультурна жінка Північної Європи, яка об'єднала норвезьку і данську корони... Або княжна Євфимія — дочка Володимира Мономаха, що стала королевою Угорщини. Чи не в пам'ять про її родовий маєток з'явилося колись віддалік сучасного Будапешта місто з нетиповою для угорської вимови назвою — Вишеград?..

Але якщо все так і було, якщо за цими значними з вигляду (навіть через тисячоліття!) фортифікаційними спорудами і природними оборонними валами Ярослав Мудрий працював над першою Конституцією Руси-України «Руською правдою», а Володимир Мономах створював своє знамените літературне творіння «Повчання дітям»...

...отже, тут же мала надійно зберігатися і святая святих держави — його скарбниця.

Звідки це відомо?

Знак перед городищем (дитинцем)
— історичною частиною міста

Звідти, наприклад, що в 1115 році Андрій Боголюбський — син Юрія Долгорукого, внук Володимира Мономаха і правнук Ярослава Мудрого — таємно вивіз з Вишгорода головну святиню Русі — ікону Пресвятої Богородиці. За легендою, її писав сам апостол Лука на дошці столу, за яким сидів зі своїми учнями Ісус Христос. Нині вона перебуває в Москві, є, як відомо, головною православною святинею Росії, називається Володимирською Богородицею.

Що ж із цього виходить?

Є така от історична «приписка» до цієї ікони: на її оклад Андрій Боголюбський узяв зі скарбниці 30 гривень золота, опріч (крім того) — срібло, опріч — каміння... А де взяв? У скарбниці, певно. А скарбниця де? Там, звідки ікону вивіз.

А хто вивіз звідси бібліотеку Ярослава Мудрого, яку донині всі шукають?

Звідси вивезли не ту велику бібліотеку, яку сподіваються знайти під Софією Київською або в підземеллях Києво-Печерської лаври. У Вишгороді зберігалося, мабуть, не дуже велике, але особисте зібрання книг Ярослава Мудрого. За логікою речей, перед навалою татаро-монгольської орди воно перекочувало в теж добре укріплений, але менш помітний в окрузі Межигірський монастир з його печерами. Адже після полчищ хана Батия Вишгород надовго зник з історичної карти України-Руси. Можливо, підземелля давнини в нашій окрузі десь щось ще зберігають...

До речі кажучи, ця, «печерна», версія спливла не без участі Тараса Шевченка. Він працював у складі експедиції професора Ставровського, про якого я вже згадував вище. Записував місцеві легенди, оповіді... Поділився враженнями з Пантелеймоном Кулішем — так з-під його пера з'явилася поема «Чернець». Сам же Тарас Григорович увічнив свою подорож в княже місто в картинах «Вишгород» та «Києво-Межигірський монастир», у своїх віршах.

Що ще з давнини увічнено у Вишгороді? Які історичні реліквії охороняють залишки стародавніх оборонних валів?

Після запеклого штурму Вишгорода в 1943 році в місті знищено 600 будівель. Уцілів, хоча і був сильно пошкоджений, храм. Є ще два архітектурно привабливих столітніх будинки, в одному з них — будинку царського солдата Шкільного — знаходиться адміністрація Вишгородського історико-культурного заповідника.

Але, мабуть, більше ми втратили в мирні часи СРСР. Справа в тому, що Вишгород масштабно досліджувався археологами тільки один раз — в 1935 році. Та й то про результати досліджень практично нічого не відомо. То була, як ми зараз говоримо, зникла експедиція. З іншого боку, у другій половині минулого століття почалася щільна забудова підступів до храму, хоча багато років ця Свята гора, як городяни називають місцевість древнього княжого городища, була недоторканна, недоступна для сучасного будівництва.

Олеже Васильовичу, ви згадували про давній гончарний центр, який побудувала храм Бориса і Гліба...

Так, Вишгород вважався одним із найбільших у ХІ-ХІІ століттях ремісничих центрів, зокрема, гончарного виробництва. Зараз у місті теж діє гончарний центр, але це вже музей, який входить до складу місцевого заповідника.

Гончарний центр — як данина давній традиції?

В усякому разі, його заснування пов'язано з тим, що під час будівельних робіт були виявлені стародавні гончарні міхи. Археологи-любителі забили на сполох. Зараз один із міхів часів Київської Русі дбайливо зберігається під укриттям павільйону, поруч — сучасні майстерні. Імениті майстри показують, як робиться гончарний посуд, діляться мистецтвом майолікового розпису... Словом, гончарний центр — це не просто музей, він, якщо хочете, — своєрідна наукова, освітня та культурна установа, де однаково цікаво всім — і його завсідникам, і екскурсантам.

Медіа-центр «Першого екскурсійного бюро»

Серпень 2011

☎ +38 (099) 55-00-000, +38 (096) 94-00-000

Стародавні фортеці навколо Києва


 – 

   дорослих  –     дітей

Дякуємо за Ваше замовлення!

Скоро з Вами зв'яжеться менеджер.


Стародавні фортеці навколо Києва Стародавні фортеці навколо Києва

Переяслав-Хмельницький — музейне царство Переяслав-Хмельницький — музейне царство

Тур до Качанівки: шедеври паркового мистецтва Тур до Качанівки: шедеври паркового мистецтва

Трипілля: до цивілізації древньої Аратти Трипілля: до цивілізації древньої Аратти

Радомишль (замок Радомисль)-Коростень Радомишль (замок Радомисль)-Коростень

Тур выходного дня «Тур в замок Радомысль» Продолжительность тура 1 день Язык – русский, украинский   Тур выходного дня «Тур в замок Радомысль» Продолжительность тура 1 день Язык – русский, украинский

Біла Церква та Пархомівка: парк «Олександрія» та храм Реріха Біла Церква та Пархомівка: парк «Олександрія» та храм Реріха

Тур до Умані: міфи й легенди Софіївки Тур до Умані: міфи й легенди Софіївки

Моринці, Шевченково, Будище: до Шевченківських святинь на Черкащині Моринці, Шевченково, Будище: до Шевченківських святинь на Черкащині

«Замки Черкащини» «Замки Черкащини»

Тур до Чернігова Тур до Чернігова

Тур до Батурина: козацька слава Тур до Батурина: козацька слава

Тур Чигирин-Суботів-Холодний Яр Тур Чигирин-Суботів-Холодний Яр

Tур до Чорнобиля, Припяті. Tур до Чорнобиля, Припяті.

Тур до страусиної ферми: Через Білогородку до чорного африканського страуса Тур до страусиної ферми: Через Білогородку до чорного африканського страуса

Тур в Почаївську Лавру Тур в Почаївську Лавру

Тур до Березової Рудки: візит до графів і піраміди Тур до Березової Рудки: візит до графів і піраміди

Бананова оранжерея: Тропічний рай Бананова оранжерея: Тропічний рай

Тур до Житомиру Тур до Житомиру

Тур до Богуслава Тур до Богуслава

Нові Петрівці: музей битви за Київ Нові Петрівці: музей битви за Київ

Політ на повітряній кулі: тяжіння п\'ятого океану Політ на повітряній кулі: тяжіння п\'ятого океану

Катання на конях Катання на конях

Тур в Святогірську Лавру: тур до донецької святині Тур в Святогірську Лавру: тур до донецької святині

Тур в Кам’янець-Подільський-Бакота-Кривче-Хотин Тур в Кам’янець-Подільський-Бакота-Кривче-Хотин

Тур до Полтави: полтавська сюїта Тур до Полтави: полтавська сюїта

Дорогами Сіверської землі: Новгород-Сіверський, Глухів, Путивль, Батурин Дорогами Сіверської землі: Новгород-Сіверський, Глухів, Путивль, Батурин

Тур до Волині: Місто дев'яти віків - Остріг. Тур до Волині: Місто дев'яти віків - Остріг.

Тур КИЇВ-ОДЕСА Тур КИЇВ-ОДЕСА

7-дневный тур  7-дневный тур "Сокровища Западной Украины"

Тур КИЇВ-ЛЬВІВ Тур КИЇВ-ЛЬВІВ