Адреса: 04071 Україна, Київ, Поділ, вул. Щекавицька, 30/39, оф. 4 E-mail: info@primetour.uaТел. +38 (044) 207-12-55Ліцензія туроператора АГ №580812Карта сайту

Національний заповідник «Хортиця» у Запоріжжі.
 
+38 (044) 207-12-55
+38 (096) 940-00-00
+38 (099) 550-00-00

Мы поддерживаем
реформы в Украине
и работаем
исключительно через
расчетный счет!
Національний заповідник «Хортиця» у Запоріжжі.
Середа, 19 Січня 2022

Меню

Тури вихідного дня > Тур до Богуслава

   

Маруся Богуславка, М. Г. Дорегус, 1947,
памятник Марусі.

Київська обл., річка Рось коло Богуслава Марія Вілінська (Марко Вовчок)

Богуславль — таке первинне ім'я міста. Більше тисячі років стоїть він серед розкішних лісів, де Рось стрімко тече меж скелястими берегами, в 125 км від Києва. Місто знамените... двома Маріями та одним Іваном.

Перша — це Маруся Богуславка, легендарна донька України, героїня легенд про хитрість і мужність української жінки. У народних думах про Марусю Богуславку (за 600 років народ створив безліч варіантів) розказано про те, що в Богуславі жила донька священика Покровської церкви. В один з татарських набігів Маруся потрапила в полон, була продана турецькому паші, який згодом її покохав і довіряв їй у всьому. Довіряв навіть ключі від в'язниці, де нудилися в неволі козаки. За переказами, саме Маруся Богуславка допомогла втекти семистам невільникам із турецької неволі. Притому сама залишилася в землі турецької: тут жили її діти. Нині на місці Покровської церкви і будинку, де, за переказами, народилася легендарна дівчина, їй встановлено пам'ятник.

Друга Марія в історії Богуслава — Марія Вілінська, відома нам під чоловічим псевдонімом Марко Вовчок (1833-1907) — відома українська письменниця, перекладачка, фольклористка. Дружбою з нею дорожив Жюль Верн, в неї були закохані Писарєв, Пантелеймон Куліш, Тургенєв. Вона жила в Богуславі в 1885-1891 роках, незмінно захоплюючись пейзажами Росі та атмосферою старої козацької провінції. Сюди вона прагнула духом з далекого Саратова, де жила з чоловіком, будучи готова віддати всю приволзьку природу за «одну гілочку чебрецю, що росте над Россю». У Богуславі нині — музей письменниці.

Іван — це художник Іван Сошенко (1807-1876). Той самий, який допомагав викуповувати Шевченка з неволі. Все дитинство він провів у Богуславі. Зараз про його життя і творчість розповідає музей художника.

Але Богуслав — це ще і Пушкін, і Нечуй-Левицький, і Шевченко, і Гоголь, і Шолом-Алейхем. Всі вони відвідували це місто або жили в ньому. Богуславська земля дала світові конструктора першого турбореактивного двигуна Архипа Люльку.

У місті — цікаво оформлений краєзнавчий музей — плід ентузіазму краєзнавця Бориса Левченко. Настільки цікаве внутрішнє просторове рішення музейної експозиції важко знайти ще де-небудь в Україні.

Помилувавшись дивовижними пейзажами Росі, туристи поїдуть у с. Пустовіти, де свого часу вивчав стародавні кургани історик Володимир Антонович, започаткувавши українську археологію. У селі вас здивує млин, що працює ось уже сто років. Він був створений місцевим умільцем за прикладом голландських млинів.

 

Організаційні питання:

  • Тривалість туру — 8 годин.
  • У вартість входить: проїзд, екскурсійне обслуговування по маршруту, групова страховка, вхідні квитки.
  • ІНДИВІДУАЛЬНІ ЕКСКУРСІЇ — за Вашою заявкою — в будь-який зручний час, на будь-якому транспорті.

 

   

Околиці Богуслава

Іван Сошенко  Центр Богуслава. Троїцька церква


Петро Гогуля

Директор Музею історії Богуславщини Петро ГОГУЛЯ:

«ДО НАС ЇДУТЬ ЗВІДУСІЛЬ ХОЧА Б ДЛЯ ТОГО,
АБИ ПОМИЛУВАТИСЯ
ДИВОВИЖНИМ УЗБЕРЕЖЖЯМ РОСІ
»

«То була перша моя зустріч з великим містом з церквами і різним-різним людом, що зібрався на величезну торговицю. А ще дивувався я баржі, на якій ми, сидячи з батьком на возі, переправлялись на другу сторону Росі», — так згадував Тарас Шевченко своє дитяче побачення із Богуславом, що розлігся на трьох прибережних пагорбах навдивовижу мальовничої річки. О тій порі малий Тарасик наймитував у священика Григорія Кошиця, то ж доводилося «у справах» частенько бувати на тутешніх торжищах. Але от що цікаво: мине який час, і правнук цього священика — Олександр Кошиць — оселиться в селі Тарасівці Звенигородського повіту, по сусідству з Кирилівкою, родовим селом Шевченка. Він також приїжджатиме до Богуслава, теж захоплюватиметься його мальовничими краєвидами, навчатиметься у тутешній бурсі, а з роками стане всесвітньо відомим композитором…

Уже в наші дні історики й мистецтвознавці Черкащини скажуть, що їхня земля подарувала світові дві неповторні особистості — Шевченка та Кошиця. А невтомний краєзнавець-аматор із Київщини Борис Митрофанович Левченко в таких випадках обов’язково зауважував: обох їх «поріднив» наш Богуслав…

Справді, як дивовижно переплелися тут, на берегах Росі, знакові долі, вікопомні події й просто унікальні явища з нашої прадавньої і ще зовсім молодої минувши! Вражено дивуємося цьому, подорожуючи містом разом із Петром Борисовичем ГОГУЛЕЮ, директором Музею історії Богуславщини.

Музей історії Богуславщини

Борис Митрофанович Левченко – унікальний чоловік, самородок, великий ентузіаст, — розповідає Петро Борисович. — Він по крихтах зібрав докупи все те, чим гордяться не тільки богуславці, до чого линуть душі тисяч і мільйонів людей. Він же й заснував наш музей ще в 60-х роках минулого століття, сам багато років очолював його.

Хто і звідки він — Борис Митрофанович Левченко?

Родом із тутешніх місць, виріс у селі Медвин, тривалий час очолював там художню самодіяльність, завідував місцевим клубом. Село багатим було, тамтешній колгосп — мільйонер. То ж створили при клубі музей. Левченко захоплювався археологією, разом з учнями місцевої школи обходив довколишні поля, вів із ними розкопки. Разом зібрали цікаву колекцію. Дещо з неї лишилося у шкільному музеї, а основні, найцікавіші знахідки тут — у цьому, районному, музеї. Нині в ньому налічується понад 6 тисяч експонатів. А сучасного вигляду музей набув 1984 року.

В експозиції музею

Доволі незвичне приміщення музею, експозиція звивисто веде з першого на другий поверх, потім навпаки — згори донизу…

Колись тут знаходили собі прихисток бібліотека й магазин, будинок піонерів і банк… Під музей приміщення спеціально переобладнували. Дизайнерам вдалося уникнути зустрічних потоків та зворотних шляхів — експозиція розташовується послідовно від епохи неоліту до сьогодення.

Ви, певне, звернули увагу на оригінальне й також доволі незвичне оформлення залів. Значна увага приділена динамічному показу експозиції через різні пристрої та символіку. Створюють відповідні ефекти стіни, підлога, освітлення. Це справляє більш емоційний вплив на відвідувачів, допомагає повніше й переконливіше розкрити ту чи іншу тему.

Тісні в’язничні сходи на другий поверх — вони теж такими задумані?

Авжеж. А чи звернули увагу ще й на матеріали, з яких змайстровано сходи? Вони теж символічні, несуть певне смислове навантаження. Один марш — цегляний, другий — дерев’яний, ще якийсь — металевий, схожий на трап броньовика…

А вестибюль оздоблений сірим гранітом. Яка символіка в ньому?

Богуславський граніт — одна з особливих природних рис міста та його околиць. Почасти люди їдуть до нас звідусіль, аби лиш помилуватися дивовижними кам’яними брилами на узбережжі Росі. Київські студенти з художньої академії приїздять сюди на все літо, сідають на це каміння і малюють Рось. Адже місто Богуслав розташоване на величезному гранітному масиві. Води Росі упродовж сотень тисяч літ пробивали його, й від того утворилася з часом навдивовижу мальовнича долина річки з ефектно розкиданими на її схилах і врослими у них кам’яними брилами. В геології вони відомі під назвою саме «богуславських гранітів». Їхніх вік сягає майже двох мільярдів років, а залишили їх нам розломи земної кори в результаті льодовикового сходження.

Словом, можна сказати так: усе, що ви бачите в експозиціях чи оздобленні музею, певною мірою має своє «натуральне», дзеркальне відображення на території самого міста. Богуслав стараннями своїх ентузіастів зумів зберегти для сучасників чимало унікальних свідчень з національної історії.

Невже побачимо з вами, Петре Борисовичу, і «натуральні» сліди тієї легендарної доньки України, що «жива у думах і піснях» — народної героїні Марусі Богуславки»? Невже й справді лишилося щось таке, що навіть через 600 років «пам’ятає» Марусю?

Пам’ятник Марусі Богуславці

А таки лишилося! На одному із прибережних пагорбів у самому центрі міста височіє пам’ятник Марусі. Він стоїть на місці Покровської церкви і будинку, де, за переказами, народилася легендарна дівчина — донька священика тієї самої церкви. Коли вдатися до метафори, то можна сказати, що увесь Богуслав стоїть на фундаменті пам’яті про своїх славних пращурів, про власну долю. Городяни ж наші донині пам’ятають прощальне прохання Марусі до своїх земляків-козаків, яких у сиву давнину вона, сама невільниця, визволила з турецької неволі: мовляв, як дістанетеся рідної землі, то відвідайте Богуслав, передайте низький уклін батьку й ненці, отчому краю…

Богуслав, ми знаємо зі шкільної програми, знаменитий ще однією Марією — Вілінською, більше відомою під літературним псевдонімом Марко Вовчок...

Так, авторка відомих «Народних оповідань», дружбою з якою дорожили Тарас Шевченко, Іван Тургенєв, Пантелеймон Куліш, Жюль Верн, прожила на Богуславщині майже дев’ять років. Вона на все життя залишилася для Марії Вілінської душевним бальзамом, сюди вона прагнула до останніх днів свого життя і ладна була на всілякі пожертви заради хоча б «однієї гілочки чебрецю, що росте над Россю». А в листі до сина Бориса згадувала богуславські часи: «О, милая Рось и твои зеленые берега, как легко там дышать!».

Рось в обіймах граніту Будинок Марії Вілінської (Марка Вовчка) Тим’ян над Россю


Згодом і Борис згадуватиме, як їхня родина оселилася в нашому містечку: «…батько найняв будинок у декілька кімнат. Будинок цей було збудовано як селянську хату. Себто мазані стіни й стріха, дерев’яна підлога була у всіх кімнатах. Будинок стояв на крутій горі, що спускалася до Росі, перед вікнами росли великі кущі бузку. Доріжки привабливо збігали вниз до річки, де було хаотично накопичене каміння, що надавало берегу дикої краси. Річище все було у великих каменюках, що викликало в моїй дитячій уяві картини великих водоспадів і бурхливих річок…».

Меморіальний музей-садиба Марка Вовчка

Цікаво, чи зберігся той будинок?

Пам’ятник Марку Вовчку

З 1985 року в ньому розташований музей-садиба Марка Вовчка. Нині — філія Музею історії Богуславщини. В ці літні дні садиба стоїть уквітчаною, у вишневих ягодах, закутаною кудлатими кронами горіхових дерев. А в експозиції відтворено помешкання тієї пори, коли в ньому проживала письменниця. Є там, звичайно, й оригінальні речі, що належали їй. До них тягнуться зацікавлені школярики, які вивчають творчість Марка Вовчка.

Але ж нагадаю: у Богуславі є ще один меморіальний музей-садиба, він присвячений нашому славному землякові — художнику Івану Сошенку.

Невже й через 200 літ збереглося його родове помешкання?

Так, уцілів будинок батьків, де в 1807 році народився Іван і мешкав у ньому 13 літ. Меморіальний комплекс докладно розповідає про напрочуд цікаве й складне водночас творче життя Сошенка. Особливе місце тут відведено його зустрічі з Тарасом Шевченком, ролі Івана в кріпацькій долі Тараса…

Але що характерно: доживаючи сьомий десяток свого життя, Іван Сошенко, стомлений працею, облишив усі свої справи і вирушив до рідних місць, хотів побачитися з ріднею і друзями. У Каневі, на півдорозі до отчого порогу, Іван Максимович помер.

В експозиціях Музею історії Богуславщини немало й інших славетних імен…

Чимало діячів літератури, освіти та культури так чи інакше лишили тут свій слід. Нечуй-Левицький, Степан Васильченко, Олександр Кошиць, Шолом-Алейхем… Пушкін зупинявся на нашій поштовій станції під час подорожі на Південь… Цікава згадка лишилася з часів Богдана Хмельницького: він стояв тут своєю резиденцією, 1654 року зустрічав патріарха Макарія — то була справді історична зустріч…

Багато діячів літератури освіти і культури залишили свій слід у Богуславі


А Алімпію Галику встановлено ще й пам’ятний хрест неподалік музею. Хто він, цей чоловік?

Народився у Богуславі у ХVII столітті, доріс до керівника художньої майстерні Києво-Печерської лаври. Під його керівництвом переписувалися, наприклад, розписи у Надбрамній церкві, Успенському соборі… Похований у лаврських печерах.

Неподалік пам’ятник Ярославу Мудрому…

Він закладав оборонні споруди по Росі. Так започаткувався й Богуслав — оборонний пункт Київської Русі. Про це згадується в літописі 1032 року. Щоправда Богуславська фортеця не збереглася до наших днів — зруйнована 1800 року.

Пам’ятний хрест
Алімпію Галику
Найстаріший будинок у Богуславі Пам’ятник Ярославу Мудрому


А яка найстаріша будівля в Богуславі?

Є кам’яниця, зведена ще 1726 року. Цікава споруда, хочеться торкнутися її стін хоча б тому, що вони вистояли практично три століття. Хоча в наших краях здавна переважало дерев’яне будівництво. То ж, коли 1846 року в Богуславі сталася велика пожежа, повигорало все. А кам’яниця встояла.

Заїжджі гості охоче навідуються також до місцевого монастиря. Він заснований на рубежі ХVI-XVII століть дещо в іншому, щоправда, місці, але в часи Хмельницького перенесений на теперішнє — на домінуючу в Богуславі височину. Звідти місто і Рось видно як на долоні. Улюблена місцина відпочинку городян і наших гостей.

Бандура Антона Петюха
Роботи місцевих майстрів

Петре Борисовичу, навіть побіжне знайомство з експозиціями Музею історії Богуславщини, меморіальних музеїв-садиб та знаків вражає їхньою виразністю і заглибленням у прадавні часи. Цікаво, який доволі помітний експонат, яка остання знахідка з’явилася в музеї останнім часом?

Села Богуславщини здавна славляться народними промислами. Художня кераміка наших майстрів, наприклад, об’їхала півсвіту. Вона представлена в нашому музеї й постійно поповнюється.

А нещодавно знайшлася бандура Антона Петюха, відомого колись в Україні бандуриста. У роки громадянської війни початку минулого століття він подорожував на бронепоїздах, піснями й думами підтримував бойовий дух армії Української народної республіки (УНР).

Знахідка доповнила й без того надзвичайно цікаву і повчальну сторінку історії Богуславщини — революційну. То був час повстанського руху в наших краях, пора «Медвинської республіки» 1919-1920 років. Село Медвин протистояло тоді Першій кінній армії Будьонного…

Це ж родом із того самого Медвина і творець вашого музею — Борис Митрофанович Левченко?

Саме так.

Цікаво, чи передав Борис Митрофанович комусь із земляків чи рідні своє захоплення місцевою археологією, краєзнавством?

Своїй донці Ніні. Вона працює нині старшим науковим співробітником та екскурсоводом музею. «За сумісництвом» — ще й моя дружина.

То сам ви, виходить, «спадковий» директор — від тестя дістався вам Музей історії Богуславщини.

Можна й так сказати… (посміхається). Разом з усіма клопотами дістався.

Отак і не рветься на Богуславщині нитка любові до рідного краю, пошани до своєї минувшини… Ще із часів Марусі Богуславки, Івана Сошенка…

Бесіду вів Володимир ТАРАСЮК, журналіст
Фото автора

Медіа-центр «Першого екскурсійного бюро»

Серпень 2011

☎ +38 (099) 55-00-000, +38 (096) 94-00-000

Тур до Богуслава


 – 

   дорослих  –     дітей

Дякуємо за Ваше замовлення!

Скоро з Вами зв'яжеться менеджер.


Стародавні фортеці навколо Києва Стародавні фортеці навколо Києва

Переяслав-Хмельницький — музейне царство Переяслав-Хмельницький — музейне царство

Тур до Качанівки: шедеври паркового мистецтва Тур до Качанівки: шедеври паркового мистецтва

Трипілля: до цивілізації древньої Аратти Трипілля: до цивілізації древньої Аратти

Радомишль (замок Радомисль)-Коростень Радомишль (замок Радомисль)-Коростень

Тур выходного дня «Тур в замок Радомысль» Продолжительность тура 1 день Язык – русский, украинский   Тур выходного дня «Тур в замок Радомысль» Продолжительность тура 1 день Язык – русский, украинский

Біла Церква та Пархомівка: парк «Олександрія» та храм Реріха Біла Церква та Пархомівка: парк «Олександрія» та храм Реріха

Тур до Умані: міфи й легенди Софіївки Тур до Умані: міфи й легенди Софіївки

Моринці, Шевченково, Будище: до Шевченківських святинь на Черкащині Моринці, Шевченково, Будище: до Шевченківських святинь на Черкащині

«Замки Черкащини» «Замки Черкащини»

Тур до Чернігова Тур до Чернігова

Тур до Батурина: козацька слава Тур до Батурина: козацька слава

Тур Чигирин-Суботів-Холодний Яр Тур Чигирин-Суботів-Холодний Яр

Tур до Чорнобиля, Припяті. Tур до Чорнобиля, Припяті.

Тур до страусиної ферми: Через Білогородку до чорного африканського страуса Тур до страусиної ферми: Через Білогородку до чорного африканського страуса

Тур в Почаївську Лавру Тур в Почаївську Лавру

Тур до Березової Рудки: візит до графів і піраміди Тур до Березової Рудки: візит до графів і піраміди

Бананова оранжерея: Тропічний рай Бананова оранжерея: Тропічний рай

Тур до Житомиру Тур до Житомиру

Тур до Богуслава Тур до Богуслава

Нові Петрівці: музей битви за Київ Нові Петрівці: музей битви за Київ

Політ на повітряній кулі: тяжіння п\'ятого океану Політ на повітряній кулі: тяжіння п\'ятого океану

Катання на конях Катання на конях

Тур в Святогірську Лавру: тур до донецької святині Тур в Святогірську Лавру: тур до донецької святині

Тур в Кам’янець-Подільський-Бакота-Кривче-Хотин Тур в Кам’янець-Подільський-Бакота-Кривче-Хотин

Тур до Полтави: полтавська сюїта Тур до Полтави: полтавська сюїта

Дорогами Сіверської землі: Новгород-Сіверський, Глухів, Путивль, Батурин Дорогами Сіверської землі: Новгород-Сіверський, Глухів, Путивль, Батурин

Тур до Волині: Місто дев'яти віків - Остріг. Тур до Волині: Місто дев'яти віків - Остріг.

Тур КИЇВ-ОДЕСА Тур КИЇВ-ОДЕСА

7-дневный тур  7-дневный тур "Сокровища Западной Украины"

Тур КИЇВ-ЛЬВІВ Тур КИЇВ-ЛЬВІВ