Адреса: 04071 Україна, Київ, Поділ, вул. Щекавицька, 30/39, оф. 4 E-mail: info@primetour.uaТел. +38 (044) 207-12-55Ліцензія туроператора АГ №580812Карта сайту

Лавочне, церква Михайла 1908 р. та гора Тростян у Карпатах. Львівська область.
 
+38 (044) 207-12-55
+38 (096) 940-00-00
+38 (099) 550-00-00

Мы поддерживаем
реформы в Украине
и работаем
исключительно через
расчетный счет!
Лавочне, церква Михайла 1908 р. та гора Тростян у Карпатах. Львівська область.
Середа, 19 Січня 2022

Меню

Тури вихідного дня > Тур до Умані: міфи й легенди Софіївки

 

Панорамний вид на парк Портрет молодої Софії де Вітт Фонтан змія

Уманський державний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України є шедевром світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII — початку XIX століть. Парк — це 154,7 га води, зелені, скульптури та архітектури. Парк цінують саме за максимально гармонійне, в стилі японських садів і кращих зразків європейського ландшафтного дизайну, поєднання каменів, рослинності й води. Часом не віриться, що все це — витвір рук людських! Кожен камінь, грот, струмок і галявина має тут свою назву і символічне значення, що грунтуються на міфах та легендах античності. 

Заснований парк у 1796 році багатим польським магнатом Станіславом Щенсним Потоцьким на честь дружини — красуні-гречанки Софії, і був подарований їй у день її іменин у травні 1802 року. Історія кохання цієї пари надзвичайно цікава, особливо постать Софії, далеко не однозначної «романтичної красуні». Тим не менш, завдяки чарам Софії і пристрасті графа, а також праці садівників, архітекторів і тисяч безвісних селян графів Потоцьких у світі з'явилося це диво — Софіївський парк. Про життя та характери Станіслава Потоцького і Софії де Вітт ви дізнаєтесь багато корисного і цікаво в ході цієї екскурсії. 

І, найголовніше, ви пройдетеся парком, описувати який неможливо — це краще відчути, побачити, усвідомити і увібрати в себе. Парк розвивався і після смерті його засновників. У середині ХІХ століття він отримав назву «Царицин сад», і в ньому працював петербурзький архітектор Штанкеншнейдер — автор однієї з будівель Ермітажу, десятків особняків і храмів у Російській імперії. Це — період розквіту парку. Тут будується багато споруд: Головні в'їзні ворота, прорізається Головна алея, а парк з'єднується з містом першою мощеною вулицею, названою Садовою. «Епоха Штанкеншнейдера» доповнила «епоху Потоцьких», зробивши парк практично таким, яким ми бачимо його зараз. У 1859 році парк перейшов до Головного училища садівництва, переведеного з Одеси до Умані. Парк училища стає навчальною базою, збагачується його рослинний світ; із рідкісних видів рослин на площі близько 2 га створюється Англійський парк.

У 1995 році «Софіївка» відзначена нагородами Міжнародного конкурсу «Європа Ностра».

 

Організаційні питання: 

  • Тривалість туру:  10 годин.
  • У вартість входить: проїзд, екскурсійний супровід по маршруту, групова страховка, вхідні квитки. 
  • ІНДИВІДУАЛЬНІ ЕКСКУРСІЇ — за Вашою заявкою — у зручний для Вас час, на необхідному транспорті.
Центральна алея Рожевий павільон Павільон Флори


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


Іван Косенко

Директор Національного дендропарку «Софіївка»
Іван КОСЕНКО:

«СОФІЇВКА» — ПАРК РОМАНТИЧНОГО КОХАННЯ»

«Забудь тут пам’ять про нещастя і прийми щастя віще, якщо ж ти щасливий, так будь ще щасливішим», – читаємо ці слова на правій стіні входу до висіченого у природній скелі гроту Каліпсо, який став одним із чотирьох символів Національного дендрологічного парку «Софіївка». Вони належать самому засновникові парку – графу Станіславу Потоцькому. Аби напуття справдилося, треба, за повір’ям, торкнутися мідного напису, а потім тричі обійти довкола обтесаного гранітного велетня на вході і загадати бажання. Не дарма вважають «Софіївку» «храмом природи» і «романтичним парком кохання», в якому кожен із нас має побувати бодай один раз у житті.

Ось так і вийшло: подарувавши своїй коханій дружині – красуні-гречанці Софії – «Софіївку», граф упродовж двох століть дарує усім нам і світові прекрасне творіння садово-паркового мистецтва кінця XVIII – початку XIX століть, оцю «казкову країну» в самісінькому центрі України. Дивлячись на тутешні водоспади, скелі й пейзажі, важко віриться, що ти знаходишся на Черкащині, а не де-небудь у Криму, наприклад, чи у Швейцарських Альпах.

Особливо гарне видовище відкривається на вершині найвищого тутешнього водоспаду – Великого водоспаду: уся «Софіївка» враз постає перед нами – як на долоні. Он там – Англійський парк, а звідти даленіють ландшафти так званої Малої Швейцарії і пейзажі, зіткані, неначе мереживо, з рослин усього світу… Майже три з половиною тисячі найрізноманітніших видів, форм і сортів місцевих та екзотичних дерев і кущів прихистила на своїх 180-гектарних обширах «Софіївка».

Вона дивовижна будь-якої пори. Але ми приїхали сюди саме восени – на самісінькому її початку, в романтичну пору кохання та весіль, аби просто походити уздовж стигло-золотавих, довершених природою алей парку, поміж скульптур древніх філософів та грецьких богів, що «оселилися» довкола Острова кохання. Ось стрункий красень Аполлон милується з п’єдесталу ставком, ось Амур натягує тятиву свого лука. Одна з його стріл і вразила серце графа Потоцького коханням до красуні Софії.

Вразила й нас – любов’ю до цього дивовижного творіння природи і нагадуванням про те, про що мусимо дбати і що берегти повсякчас.

Острів Ітака влітку та взимку


Ми збиралися до вас улітку, але знаючі люди щиро радили їхати сюди восени. Чому така любов до осені? Хіба «Софіївка» не така розкішна влітку чи навесні, наприклад? – з порогу засипаємо запитаннями Івана Семеновича КОСЕНКА, директора Національного дендропарку «Софіївка», члена-кореспондента НАНУ, заслуженого працівника культури України.

«Софіївка» будь-якої пори року красива і приваблива по-своєму, а все ж, і справді, найвродливіша восени. Коли кожне дерево і кожен кущик дозріває, вдягається у мальовничі шати. Оце саме в ці дні народжується неповторна різнобарвна композиція, живий і величезний природний букет.

Великий водоспад узимку
Анти-Цирцея (Острів кохання)
Фонтан «Змія»
Єлисейські поля
Венеціанський місточок
Лісове озеро
Тарпейська скеля

Хоча й навесні, коли «Софіївка» тільки-но пробуджується у свіжо-зеленому покривалі, одразу ж домальовують її краєвиди яскраво-золотисті й багряні кольори – то розпускають своє молоде листя, скажімо, м’ясо-червона ліщина і рідкісний гостролистяний клен Шведлера. Не випадково ж найбільше екскурсантів у нас саме в травні та жовтні. Якось однієї із осінніх субот «Софіївка» прийняла аж 300 груп екскурсантів. Та й ви вчасно поспіли – вважайте, потрапили на іменини «Софіївки»: якраз готуємося відзначати 215-у річницю заснування парку.

Коли ж святкуватимете?

Точної дати немає, але відомо достеменно: «Софіївка» народилася саме восени 1796 року. То ж «круглі» дати ми зазвичай відзначаємо у вересні-жовтні, якраз у золотаво-багряну пору парку.

В таких випадках заведено згадувати, як народжувався і спинався на ноги іменинник…

Справді, щоб опанувати історію «Софіївки» чи бодай краще зрозуміти її, потрібно хоча б двома словами торкнутися й історії нашого краю – Уманщини, і життя її тодішнього власника: графа Станіслава Щенсного Потоцького.

Характерна така деталь. Отримавши у спадок від свого багатого польського роду землеволодіння на Уманщині, граф був уражений красою та щедрістю цього краю. Тому в розробленій для маєтків Потоцького інструкції ключовому економу (управителю) вказувалося: кожен підлеглий селянин повинен жити не у землянці, а в надземній хаті, при цьому ключовий економ має слідкувати, щоб усі селяни через кожні шість років саджали у своєму дворі певну кількість яблунь, груш, вишень і шовковиці. Зобов’язувалися також селяни на своєму подвір’ї, в ярах та інших непридатних для оранки землях висаджувати для своїх потреб швидкорослі дерева – верби і тополі. То ж весною у маєтках Потоцького всі села буяли білосніжним цвітом плодових дерев.

Хочете сказати, що «Софіївка», у певному сенсі, проросла із селянських садиб, із душевних уподобань графа?

Авжеж, але не тільки. Потужним імпульсом до її створення стало велике романтичне кохання Потоцького до своєї дружини-гречанки Софії. Тому не випадково «Софіївку» називають «романтичним парком кохання», адже парк названий саме на честь Софії і подарований їй на день народження у травні 1802 року.

Власне, історія їхнього кохання – то, можливо, тема великої й напрочуд цікавої окремої бесіди. Зазначу лиш іще одну характерну деталь, яка також пояснює зародження ідеї будівництва «Софіївки». Якось, подорожуючи із Петербурга до Львова, Софія зупинилася поблизу Варшави у графині Гелени Радзивілл, а та повезла гостю до свого розкішного парку «Аркадія», збудованого в романтичному стилі з використанням елементів грецької міфології. Вражена побаченим, Софія писала Потоцькому: «Після обіду поїхали подивитися Аркадію. Важко уявити собі щось краще і романтичніше. Ти знаєш Аркадію, але бачив її 10 років тому… В Аркадію я закохана до божевілля; немає у світі жодного виду квітів і екзотичних рослин, які б тут не росли. Гуляючи садами Аркадії, я відчувала, що в розпалі літа переживаю знову весну і кожне дерево ніби говорить: «Мені тут хороше!»… Ти знаєш, що… при твоїх можливостях можна б мати протягом двох років таку ж саму, а може, і прекраснішу Аркадію…»

Хто ж безпосередньо і як творив уманське диво?

Очікуючи прибуття Софії до Умані узимку 1795/96 років, Станіслав Потоцький разом із польським артилерійським офіцером Людвігом Метцелем частенько ходив на полювання в околицях міста. Увагу графа привернуло урочище Кам’янка. Прорізане ярами, воно сягало скелястого берега річки. Одного разу граф розпочав розмову з Метцелем про можливість спорудження на цьому мальовничому місці парку. Згодом і Софія визнала цю місцевість чудовою для реалізації задуму. Ну, а безпосереднім автором топографічного й архітектурного проекту «Софіївки», а також керівником усіх будівельних робіт став талановитий офіцер Метцель, який до 1793 року перебував на службі Речі Посполитої.

До речі, вже й по смерті графа Софія продовжувала вдосконалювати «Софіївку», не шкодувала коштів для примноження її краси. Один з її сучасників згадував: «Багато величезних скель, долини і пагорби…, — все це було напівмертвим, якби не смак і майстерність Л. Метцеля… Велична завжди природа, але якою вона стає величною в руках досвідченого майстра».

За багато років свого існування «Софіївка», певне ж, перебувала «в руках» не одного майстра-господаря. Якою вона підійшла до свого теперішнього ювілею?

В історії заснування, будівництва та розвитку «Софіївки» ми виділяємо шість окремих періодів. Те, про що я розповів щойно, — лише перший і, зрозуміло, найважливіший із них. У подальшому ж парк переживав свої нові злети (як у середині ХІХ століття, наприклад, коли опікувався царською сім’єю і носив назву «Царицин сад») і роки занепаду (коли кілька разів перепідпорядковувався різним відомствам). Але в середині та наприкінці минулого століття в житті «Софіївки» сталися дві знакові події, які зробили її такою, якою вона є нині.

Верхній став Нижній став


Тобто?

Вона стала Національним дендрологічним парком Національної академії наук України, крім того, отримала статус науково-дослідного інституту НАНУ. І цим усе сказано. А далеко за межами України «Софіївка» добре знана як одне з найвидатніших творінь світового садово-паркового мистецтва і стоїть в одному ряду з такими шедеврами паркобудівництва Європи, як сад Жеардіно-Бальбі у Флоренції (Італія), парк Сан-Сусі у Потсдамі (Німеччина) і палацовий парк у Версалі (Франція).

А про які саме знакові події ви обмовилися?

Перша з них пов’язана з переводом парку в 1955 році до наукової системи, під опіку НАНУ. Звідтоді багато зроблено для подальшого вивчення історії створення «Софіївки», становлення її як наукової установи, покликаної на науково обґрунтованій основі проводити роботи зі збереження парку, відновлення його історичної достовірності. А найбільші реставраційні, ремонтні та відновлювальні роботи проведено в 1980 році після стихійного лиха, коли впродовж чотирьох місяців було реставровано більше 50-ти об’єктів. 1980-й – друга знакова точка в новітній історії парку.

Грот підземної ріки Грот Каліпсо


Що то за стихійне лихо було?

Зима 1979-1980 років видалася безсніжною, але морозною. Товщина льоду досягала 70 сантиметрів, а ґрунт промерз на півтора метри. Проте в березні пройшли великі снігопади, невдовзі – різке потепління і танення снігу. Промерзла земля не здатна була всотати величезну кількість талої води. То ж повінь розмила земляну греблю, маса води з Красноставського водоймища у вигляді селевого потоку пронеслася поверхнею льоду Верхнього ставу, ринулася вниз ущелиною течією річки Кам’янка, де розташовані головні об’єкти парку…

Але, як кажуть, немає лиха без добра. Бо до 1980-го «Софіївка» перетворилася у такий собі ліс із силою-силенною диких чагарників. Самовільні зарості аборигенних порід принижували і поволі нівелювали статус заповідності «Софіївки» як ландшафтного парку. Згідно ж із Флоренційською хартією в історичних парках такого типу ми не маємо права на самовольство, тому і «Софіївка» повинна залишатися такою, якою задумали і бачили її творці. Інакше кажучи, якщо якийсь дуб чи платан віджив своє, то на його місці мусить бути посадженим його «кровний» родич, а не якийсь там дикорослий абориген. То ж коли ми очистили й вимили «Софіївку» після катастрофи, то вона помолодшала, посвітлішала, стала ще привабливішою. Звідтоді парк ревно і строго по-науковому дотримується усіх приписів утримання і збереження об’єктів садово-паркового мистецтва. Як у догляді за рослинним багатством «Софіївки», так і в дотриманні її ідейної, композиційної семантики загалом.

Озеро Ліщинове

Сьогодні, напевне, важко розгадати всі задуми талановитого Метцеля, який у гротах, скелях, джерелах, водоспадах, окремих каменях і рослинах вдало матеріалізував старогрецькі міфи?

У парку ще багато нерозгаданих таємниць, які належить розкрити, глибоко вивчивши літературну спадщину та архівні матеріали минулого. Чим, власне, і переймаються науковці «Софіївки». Одначе достеменним є те, що, потрапивши до музею живої природи під назвою «Софіївка», ви відразу переконуєтеся: тут усе нагадує казку. І в цьому ви буквально зараз можете пересвідчитися на власні очі. Адже в основу композиційного вирішення центральної частини парку покладено сюжети з міфології Стародавньої Греції та Риму, а деякі місця нагадують оселю грецьких богів, героїв, письменників та філософів.

За задумом архітектора, парк став наочною ілюстрацією до окремих частин поем Гомера «Іліада» та «Одіссея». Власне, «Софіївка» тим і славиться, що вона побудована на класичній основі, бо це практично матеріалізована в конкретних об’єктах парку гомерівська «Одіссея».

Іване Семеновичу, ви так захоплено, емоційно, вражено про все це розповідаєте…

Бо, погляньте, будь-яка – перша-ліпша – композиція чи мала архітектурна форма не тільки гарна зовнішньо, але й містить у собі певний задум, виражає ідею міфу чи певної події, і все це настільки продумано й пов’язано між собою, що загалом зливається під шатами вікових дерев у єдину симфонію краси.

Осінні мотиви «Софіївки»

Яка ваша улюблена місцина чи рослина в «Софіївці»? Чому?

Мені тут кожен кущик і перший-ліпший камінець любий. Бо тільки на директорському посту я тут уже більше 30-ти літ. Неймовірно, але факт: на цю посаду мене призначили за день до тієї самої трагічної повені 1980 року…

А все ж… Де б порадили нам побувати насамперед?

У таких випадках я кажу гостям «Софіївки»: походіть парком з екскурсоводом і впродовж двох годин послухайте все те, що він вам розкаже, потім заночуйте у нашому готелі (нехай вам насниться й осмислиться парк іще раз), а на ранок самі помандруйте поволі вподобаними стежками «Софіївки» — і то буде відповіддю на всі ваші запитання. Така мандрівка стане особливою насолодою, запам’ятається надовго.

Сам же я закоханий у Ведмежу ліщину і відбувся як учений саме завдяки їй. Колись вона була доволі рідкісним деревцем, заносилася до Червоної книги. У «Софіївці» є кілька екземплярів 120-літньої ліщини цього виду. Я ж захопився колись проблемою її насіннєвого розмноження, маю два авторських свідоцтва. То ж тепер Ведмежа ліщина прекрасно почувається будь-де в Україні, а її горішки мають надзвичайно цілющі властивості – з’їдайте хоча б по 25 зернят п’ять разів на тиждень…

Нам уже пощастило прогулятися Головною алеєю парку, що в’ється уздовж русла річки Кам’янки. Милувалися мальовничими краєвидами, слухали спів пташок, лагідне дзюркотіння води, шелест листя над головою, дивувалися неповторній красі природи і творінню рук людських…

А чи не минули часом малопомітного каменя по ходу маршруту? На ньому вибито цифри «1838». То – дата будівництва Головної алеї та водогону. Крім того, це своєрідний пам’ятник безіменним будівельникам-майстрам, чиєю працею створювалася краса парку. До повені 1980 року цього каменя ніхто не пам’ятає, мабуть, він «заплив» ґрунтом ще багато років тому.

Іване Семеновичу, ви частенько повторюєте: «Софіївка» – то романтичний парк кохання…

То поспішайте до Острова кохання на Верхньому ставі. Віднедавна ми називаємо його ще й островом Анти-Цирцеї.

Даруйте за невігластво, але хто така – Цирцея? І чому – «анти»?

За легендою, німфа-чарівниця Церцея перетворювала людей, що потрапили на її острів, на всіляких чудовиськ та звірів, а супутників Одіссея (пригадуєте?) перетворила на свиней. А тут, у «Софіївці» на острові Анти-Цирцеї відбувається протилежне: навіть тварини перетворювалися на шляхетних, чесних, діяльних та поважних людей, а найгірші люди, потрапивши сюди з нехорошими думками і намірами, ставали хорошими. Проводячи таке алегоричне порівняння, фахівці стверджують, що садово-паркове мистецтво, як і інші види мистецтв, дуже впливає на виховання у людини кращих її якостей…

Або ж сядьте у човен і помандруйте хвилин з десять підземною річкою Ахеронт. Колодязі, що освітлюють згори тунель, також мають свою назву: Дитинство, Юність, Зрілість і Старість. Але течія несе човен «навпаки» – від Старості до Дитинства. Отак колись і Станіслав та Софія Потоцькі ніби подорожували від старості до дитинства. То були напрочуд романтичні подорожі двох закоханих…

Або ж прогуляйтеся Єлисейськими полями… 

Як у Парижі?

Відомий російський мандрівник Долгорукий свого часу писав: «Якщо ви хочете мати правдиве поняття про те, що звичайно називають полями Єлисейськими, земним раєм, прийдіть у «Софіївку» і подивуйтесь у ній генію творчому. Там природа і мистецтво, поєднуючи всі сили свої, створили пречудову картину…» У міфах же стародавніх греків Єлисейські поля – це прекрасні луки, оточені густим лісом різноманітних дерев, які легкою тінню покривають співбесідників, коли вони відпочивають на ложі з квітів. Солов’ї та інші пташки пурхають над ними і, ніби снігом, обсипають їх квітами, зібраними на сусідніх луках…

А є у нас ще й Англійський парк, де за кожним поворотом звивистих стежинок щоразу постає перед очима нове чаровинне видиво…

А ще – грот «Дзеркало Діани» і Долина Велетнів, водограй-фонтан «Змія» і Великий водоспад…

Доводилося чути, що гідроспоруди «Софіївки» унікальні, дивовижні…

Людвіг Метцель, справді, геніально вирішив проблему забезпечення водоймищ та гідротехнічних споруд водою. По руслу річки Кам’янки, завдяки земляним роботам, створено чотири ставки: Нижній, Верхній і Красний знаходяться у межах парку, а Війтівський розташований у сусідньому селі Родниківка. Дивовижне інженерне вирішення — виверження фонтану «Змія», яке без будь-якої «механіки» забезпечує його висоту на 12-16 метрів.

Словом, упродовж більше двох століть система ставків слугувала для роботи гідротехнічних споруд парку. Але останні 50 чи навіть більше років притік води дедалі зменшувався, доводиться регламентувати її подачу.

З чим це пов’язано?

Проблема води в Україні постає дедалі гостріше. За різними даними, з нашої географічної карти вже зникло понад 3000 малих річок. А не буде малих, то не стане й середніх, і великих. Питання державної ваги. Ми тут, у себе, відчуваємо це дуже гостро. Наша річка Кам’янка є композиційною віссю і основним постачальником води для роботи гідротехнічних споруд «Софіївки», але вона вичерпала свої можливості. То ж ми взялися розкопувати колись дужі її джерела, проте рівень підґрунтових вод давно уже впав на два метри. Вдаємося до інших засобів, уряд допомагає фінансово підтримувати роботу гідротехнічних споруд і водних ресурсів «Софіївки», лише цього року на такі потреби виділено 24 млн гривень.

Іване Семеновичу, ви зауважували, що на «штатну» екскурсію у «Софіївці» відводиться дві години. Цікаво, скільки часу потрібно для того, щоб насолодитися нею ущерть?

Згадайте-но, що я ще казав з цього приводу: заночуйте в нашому готелі після екскурсії… Особисто ж я обходжу парк щодня, починаючи з сьомої години ранку. У вихідні – також.

Але ви порушили надзвичайно цікаву тему. Виношуємо у найближчих задумах триденні екскурсії. Після «Софіївки» хотілося б показати й усе те неподалік, що з нею так чи інакше пов’язано. Наприклад, село Буки і річку Гірський Тікич, яка тече у гранітних каньйонах. Можна було б поїхати до Тульчина – родового помешкання-садиби Потоцьких, подивитися на тамтешній палац, познайомитися з цікавою і багато в чому повчальною історію цього роду. А ще – дістатися немирівських палаців… Словом, бачимо в недалекому майбутньому «Софіївку» великим туристичним центром.

Наскільки далека така перспектива?

Загалом, туристичну інфраструктуру довкола парку вже створено. У нас можна комфортно поселитися, смачно харчуватися і добре відпочити. Хоча хотілося б, звичайно, надати людям ще більше можливостей і зручностей, а Умань розвантажити від заїжджого автотранспорту. Адже «Софіївка» лежить одним боком і майже впритул до автомагістралі Київ – Одеса. Можна і треба було б облаштувати обабіч траси добротну автостоянку, готельний комплекс і протягти звідти аж до центрального входу ескалатор… Траса ж бо жвава, і нашого люду, й іноземного проїжджає там багато. Питання, можна сказати, державної ваги.

То за чим затримка?

Треба прирізати «Софіївці» 5 гектарів землі – між трасою і парком. А це – діло непросте.

Фото автора та з архіву дендропарку

Медіа-центр «Першого екскурсійного бюро»

Вересень 2011

☎ +38 (099) 55-00-000, +38 (096) 94-00-000

Тур до Умані: міфи й легенди Софіївки


 – 

   дорослих  –     дітей

Дякуємо за Ваше замовлення!

Скоро з Вами зв'яжеться менеджер.


Стародавні фортеці навколо Києва Стародавні фортеці навколо Києва

Переяслав-Хмельницький — музейне царство Переяслав-Хмельницький — музейне царство

Тур до Качанівки: шедеври паркового мистецтва Тур до Качанівки: шедеври паркового мистецтва

Трипілля: до цивілізації древньої Аратти Трипілля: до цивілізації древньої Аратти

Радомишль (замок Радомисль)-Коростень Радомишль (замок Радомисль)-Коростень

Тур выходного дня «Тур в замок Радомысль» Продолжительность тура 1 день Язык – русский, украинский   Тур выходного дня «Тур в замок Радомысль» Продолжительность тура 1 день Язык – русский, украинский

Біла Церква та Пархомівка: парк «Олександрія» та храм Реріха Біла Церква та Пархомівка: парк «Олександрія» та храм Реріха

Тур до Умані: міфи й легенди Софіївки Тур до Умані: міфи й легенди Софіївки

Моринці, Шевченково, Будище: до Шевченківських святинь на Черкащині Моринці, Шевченково, Будище: до Шевченківських святинь на Черкащині

«Замки Черкащини» «Замки Черкащини»

Тур до Чернігова Тур до Чернігова

Тур до Батурина: козацька слава Тур до Батурина: козацька слава

Тур Чигирин-Суботів-Холодний Яр Тур Чигирин-Суботів-Холодний Яр

Tур до Чорнобиля, Припяті. Tур до Чорнобиля, Припяті.

Тур до страусиної ферми: Через Білогородку до чорного африканського страуса Тур до страусиної ферми: Через Білогородку до чорного африканського страуса

Тур в Почаївську Лавру Тур в Почаївську Лавру

Тур до Березової Рудки: візит до графів і піраміди Тур до Березової Рудки: візит до графів і піраміди

Бананова оранжерея: Тропічний рай Бананова оранжерея: Тропічний рай

Тур до Житомиру Тур до Житомиру

Тур до Богуслава Тур до Богуслава

Нові Петрівці: музей битви за Київ Нові Петрівці: музей битви за Київ

Політ на повітряній кулі: тяжіння п\'ятого океану Політ на повітряній кулі: тяжіння п\'ятого океану

Катання на конях Катання на конях

Тур в Святогірську Лавру: тур до донецької святині Тур в Святогірську Лавру: тур до донецької святині

Тур в Кам’янець-Подільський-Бакота-Кривче-Хотин Тур в Кам’янець-Подільський-Бакота-Кривче-Хотин

Тур до Полтави: полтавська сюїта Тур до Полтави: полтавська сюїта

Дорогами Сіверської землі: Новгород-Сіверський, Глухів, Путивль, Батурин Дорогами Сіверської землі: Новгород-Сіверський, Глухів, Путивль, Батурин

Тур до Волині: Місто дев'яти віків - Остріг. Тур до Волині: Місто дев'яти віків - Остріг.

Тур КИЇВ-ОДЕСА Тур КИЇВ-ОДЕСА

7-дневный тур  7-дневный тур "Сокровища Западной Украины"

Тур КИЇВ-ЛЬВІВ Тур КИЇВ-ЛЬВІВ